Микола Томенко: Факти стосовно цензури - це факти, на які парламент зобов'язаний реагувати

11.05 20:29    

За повідомленням Секретаріату Заступника Голови Верховної Ради України, сьогодні під час брифінгу у парламенті, відповідаючи на запитання журналістів щодо можливості проведення парламентських слухань на тему свободи слова, Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко повідомив, що такі слухання можуть бути ініційовані після розгляду питання щодо відродження цензури у ЗМІ на засіданні профільного парламентського Комітету.

М.Томенко поінформував, що у середу Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації на своєму засіданні буде розглядати питання щодо цензури та свободи слова і було б коректно рішення щодо проведення слухань приймати після відповідних рекомендацій Комітету. «Це повинно бути спільне рішення журналістів, громадськості і парламенту, а тому рішення про проведення парламентських слухань на тему свободи слова в разі необхідності буде прийматися за результатами роботи профільного Комітету», - сказав він.

Водночас, М.Томенко нагадав чиновникам і власникам медіа, що Україна пройшла серйозну політичну, громадську і фахову дискусію з цього питання ще у 2002-2003рр. «Під час цієї дискусії відбулися парламентські слухання та був ухвалений відповідний законопроект за їх результатами. Я, як ініціатор даного законопроекту, який готувався спільно з експертним середовищем і медіаспільнотою, хочу нагадати, що чинне законодавство чітко передбачає, скажімо, визначення цензури та наводить виключний перелік проявів цензури», - повідомив М.Томенко. Зокрема, у Законі України «Про інформацію» сказано, що «забороняються втручання у формах, не передбачених законодавством України або договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією засобу масової інформації, у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом інформації, що поширюється, з боку засновників (співзасновників) засобів масової інформації, органів державної влади або органів місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно значимої інформації, накладення заборони на показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб».