МОЗ інформує, як працює державна стратегія боротьби з антимікробною резистентністю

18.11 21:11    

Рік тому Міністерство охорони здоров’я України впровадило оновлену державну Стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року та операційний план її реалізації на 2024-2026 роки, яку наприкінці 2024 року ухвалив Уряд. Стратегія включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу «Єдине здоров’я».

Документ базується на напрацюваннях виконаних при реалізації Нацплану (2019-2021 роки), виявлених проблем та нових викликів. Ключові напрями ухваленої Урядом державної Стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року:

посилення системи інфекційного контролю в закладах охорони здоровʼя;
підвищення спроможності бактеріологічних лабораторій;
впровадження системи нагляду за збудниками з АМР та споживанням антимікробних препаратів;
посилення заходів для забезпечення благополуччя тварин, ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя в контексті протидії поширенню збудників з АМР;
підвищення обізнаності населення, медичних та ветеринарних працівників щодо профілактики інфекцій та протидії поширенню збудників з АМР;
посилення кадрового потенціалу та проведення наукових досліджень.
Серед результатів впровадження Державної АМР-стратегії наразі можна виокремити:

Скорочення споживання антибіотиків широкого спектра цефтріаксону удвічі та левофлоксацину у 2,5 раза порівняно з 2022 роком. Як пояснюють фахівці: зменшення споживання резервних антибіотиків свідчить про те, що лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Це дає змогу зберегти важливі препарати для випадків, де інші антибіотики неефективні.
Зважаючи на оновлення стандартів, з огляду на доказові підходи та рекомендації, надається перевага у застосуванні пероральних форм (таблетованих антибіотиків). У 2024 році лише 8% усіх призначень антибіотиків здійснювались у вигляді ін’єкцій. Цей показник щороку зменшується.
Підвищується обізнаність медиків та керівників лікарень: проведено понад 90 безоплатних навчальних заходів з питань інфекційного контролю для більш ніж 10 000 медичних спеціалістів за темами безпечна медична допомога; протидія АМР.
Розширюється національна система епіднагляду, інтегрована у міжнародні мережі CAESAR (ECDC) та GLASS (ВООЗ), під координацією Центру громадського здоров’я МОЗ України. Кількість лабораторій, які звітують дані у цих мережах, зросла з 5 у 2017 році до 91 у 2025 році.
Для розв’язання проблеми неконтрольованого відпуску і нераціонального вживання антибіотиків з серпня 2022 року діє електронний рецепт.
У 2025 році Центр громадського здоров'я вперше провів Національне дослідження поширеності інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги (ІПНМД), що стане важливим етапом у реалізації та адаптації Державної стратегії боротьби з антимікробною резистентністю.
Нагадаємо, що антибіотики – це критично важливі ліки. Протягом Всесвітнього тижня обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів з 18 до 24 листопада інформуємо: якщо їх пити про всяк випадок чи не за призначенням, вони втрачають силу, бо бактерії легко набувають стійкості до них. Їхня стійкість – це наша вразливість. За даними Всесвітньої організації охорони які опублікували у 2025 році здоров’я (ВООЗ), майже кожна шоста підтверджена бактеріальна інфекція у світі вже нечутлива до стандартного лікування. Дані були надані 104 країнами у 2023 році та 110 країнами у період з 2016 по 2023 рік.

Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування. Внаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати (як давно відомі, так і нещодавно винайдені) стають неефективними, а інфекції стає важко або неможливо вилікувати. За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей були повʼязані з антибіотикорезистентністю.