Рятувальники Житомирщини відвідали Батьківщину загиблих Героїв Чорнобиля

24.04 16:31    

Щороку напередодні роковин аварії на ЧАЕС рятувальники Житомирщини віддають шану загиблим ліквідаторам. Цього квітня традиція незмінно продовжилась. Голова благодійного фонду «Пожежні Чорнобиля», ліквідатор Чорнобильської катастрофи Борис Чумак та представники Управління ДСНС України у Житомирській області відвідали батьківщину земляків, які загинули після ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У селі Демківці Любарського району пройшли дитинство та юність генерал-майора внутрішньої служби Володимира Максимчука – Людини з великої літери. Тодішня його тактика, що і досі застосовується на атомних станціях всього світу, зберегла життя багатьом бійцям та офіцерам. У 2003 році Володимир Михайлович отримав звання Героя Росії (посмертно).

На будинку матері героя встановлена меморіальна дошка Володимиру Максимчику, а в смт Любар перейменовано місцеву вулицю на його честь. Рятувальники щороку навідували мати героя, а після її смерті обов’язково відвідують місце її поховання. Цей рік також не став винятком.

Крім того, іменем героя у Любарському районі названа Гізівщинська школа, де він навчався. Тут зусиллями рятувальників та педагогів створений музей – місце проведення «Уроків мужності», екскурсію в якому для гостей провели учні.

В с.Велика Хайча Овруцького району народився один із перших ліквідаторів аварії на ЧАЕС – Микола Ващук. Йому довелося потрапити в когорту пожежників, які прибули першими вночі 26 квітня на гасіння палаючого реактора. У цю добу Микола заступив на чергування замість товариша – так він заробляв собі вихідні на своє власне весілля… За подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність й самопожертву Микола Ващук нагороджений званням Герой України та отримав орден «Золота Зірка» (посмертно).

Представники Управління відвідали музей в Великохайчанській загальноосвітній школі, де навчався Микола Ващук. Цей навчальний заклад також носить ім’я героя. Сестрі ж ліквідатора Любові Василівна рятувальники передали подарунки до Пасхи та матеріальну допомогу. З гордістю та душевним болем жінка слухала усі слова, які лунали з вуст вогнеборців про її брата-сміливця.

Як символ поваги і пам’яті до усіх меморіальних дощок та монументів героям-ліквідаторів було покладено квіти.