Як повідомили Інтернет-виданню
Рупор Житомира в Житомирській ОДА, Управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації підготувало комплексну програму заходів щодо вирішення кадрової проблеми в сільських лікувально-профілактичних закладах Житомирщини. За цією програмою навчання студентів медичних вищих навчальних закладів, які після їх закінчення побажають працювати у сільській місцевості, оплачуватиметься з обласного бюджету.
„Програма отримала підтримку влади області й розглядатиметься під час чергової сесії обласної ради з метою бюджетного асигнування для втілення її в життя, – повідомляє начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Торбас. – Нещодавно відбулася зустріч керівництва галузі Житомирщини зі студентами Національного медичного університету імені О.О.Богомольця – випускниками 2012 року, які навчалися на контрактній основі. Ми запропонували їм взяти участь у нашій програмі – пройти інтернатуру за рахунок обласного бюджету, поїхавши натомість працювати до сільських лікувальних закладів”.
До моменту розподілу, який відбудеться у лютому, майбутні лікарі мають час на роздуми: чи згодні вони прийняти пропозицію облдержадміністрації. Адже молодим людям наважитися приїхати з Києва, де вони провели вісім своїх найкращих років (шість років навчання й два інтернатури), до села досить непросто.
Нині в області обговорюються питання забезпечення необхідних умов праці і проживання лікарів у сільській місцевості. „Ми розробили одну цікаву модель, за якою лікарі сімейної практики, котрі працюватимуть у сільських амбулаторіях, матимуть змогу жити в райцентрі (один день проводячи прийом у районній лікарні) й щодня приїжджати в амбулаторію на роботу”, – каже Олександр Торбас.
«Сьогодні можна було б створити таку модель, коли вони всі працюватимуть в амбулаторіях у селі, де в будь-якому випадку є місцеві медсестри чи фельдшер, котрі, за нагальної потреби – наприклад, уночі – можуть або самі розібратися з ургентним випадком, або викликати бригаду швидкої допомоги з районного центру. А сімейному лікарю було б достатньо (якщо радіус району невеликий – в межах, припустимо, 30 кілометрів) кожного дня доїжджати. Районні лікарні в нашій області мають наразі гарну матеріально-технічну базу, тож молодим спеціалістам у райцентрі не так страшно було б погоджуватися на роботу в сільській лікарській амбулаторії. Але з якою готовністю вони сприймуть таку модель – це залежить у першу чергу від того, як спрацюють районні державні адміністрації, які й повинні забезпечити їх житлом та службовим автотранспортом”, - розповідає начальник управління.
Програма з подолання кадрової кризи передбачає, по-перше, роботу зі студентами контрактної форми навчання, які в 2012 році перейдуть на четвертий курс медуніверситету, та роботу з першокурсниками, які через вісім років все одно мають прийти працювати у сільську мережу.
