На Житомирщині тривожна ситуація зі всиханням насаджень

27.11 16:10    

Ділянки хворих насаджень з жовтою хвоєю та стовбурами без кори можна побачити фактично на всій території Житомирщини.

Науковці стверджують, що такі хвороби є наслідком глобальних кліматичних змін на нашій планеті. Ймовірно, найперше в зону ризику потрапляють ослаблені дерева.

Уражене дерево легко розпізнати: спочатку його крона рідіє, потім набуває жовто-бурого забарвлення. В цей час стовбур рослини починає «синіти» від верхівки донизу. Зрозуміло, що деревина втрачає технічну придатність та вартість. До того ж процес цей протікає надзвичайно стрімко. Фактично за один вегетаційний період дерево гине. Помічено, що хворіють переважно середньовікові, пристигаючі та стиглі насадження у віці від 35 до 90 років.

На жаль, ліків проти таких захворювань на сьогодні немає. Лісівники можуть лише вживати певних заходів з підвищення стійкості лісів та зменшувати ризики їх пошкодження комахами та хворобами.

А ще зробити все, аби не втратити деревину, адже це державний ресурс, на створення якого витрачено немалі кошти та багато часу.

Впродовж останніх років значні втрати ялинників мають Баранівський, Бердичівський, Новоград-Волинський та Попільнянський лісгоспи. Захворювання сосни ж помічено практично у всіх лісогосподарських підприємствах обласного управління лісового та мисливського господарства. Внаслідок цих процесів обсяги санітарних рубок доводиться збільшувати вдвічі, а в окремих підприємствах – і втричі. Цей факт майже повсюдно неабияк турбує громадськість.

- Воно й зрозуміло, - каже начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський, - адже мешканці прилеглих населених пунктів бачать, що в рубки відводяться не завжди стиглі насадження. Проте не завше громаді відомі справжні причини такого господарювання. Лісівники ж роз’яснюють: спостереження показують, що якщо зрізати дерево на ранній стадії захворювання – то принаймні частину деревини ще можна використати. Ще можна буде її реалізувати, щоб отримати бодай якісь кошти, які так потрібні лісівникам на лісовідновлення та на інші лісогосподарські роботи. Адже на вирощування 1 гектару лісу лише до віку 5 років витрачається в середньому 10 тисяч гривень. Частка ж державного фінансування державних лісогосподарських підприємств в загальному обсязі витрат складає всього 3-4%. Решту лісівники мають заробити самі. Тому за перше правило ставлять раціональний господарський підхід до кожної справи.

- Надзвичайно важливу роль у зменшенні негативних наслідків хвороби відіграють терміни проведення відповідних санітарних заходів, - роз’яснює директор Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Олександр Тарасевич. - Чим коротший період від виявлення осередків захворювання до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів поширення хвороби призводять також до значних економічних втрат.

Наразі в кожному господарстві ведеться постійний лісопатологічний моніторинг за санітарним станом насаджень з тим, щоб своєчасно виявляти осередки захворювань.

Спільно з науковцями та лісопатологами створено сітку стаціонарних піднаглядних ділянок для вивчення ймовірних лісопатологічних процесів.

Лише своєчасне втручання, з метою зменшення різних шкодочинних факторів, дозволить отримати деревину, яка ще не втратила товарної цінності, і збереже лісові масиви від деградації.

Прес-служба ЖОУЛМГ