Чорнобиль: як це було, – спогади житомирянина

25.04 15:21    

32 роки тому житомирянин Роман Гнатишин брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Зараз йому 60 і він ліквідатор 2-ї категорії.

Під час масштабної катастрофи, яка сталася 26 квітня 1986 року, він покинув дружину та двох маленьких діток та поїхав у місто Чорнобиль, аби забезпечити нормальний зв’язок станції із іншими підрозділами.

Як ви дізналися про аварію?
Про аварію, яка тоді сталася на станції, я дізнався від своїх знайомих та співробітників. Точної інформації ні в кого не було. Про радіацію тоді ще ніхто не говорив.

За яких обставин ви потрапили туди?
Виробнича дільниця зв’язку у місті Чорнобилі входила до складу нашого підприємства зв’язку і телекомунікацій. Багатьох працівників, коли сталася аварія, відряджали туди працювати.

Скільки вам було років, коли ви вперше потрапили у Чорнобиль?
Мені було 28 років. Був одружений та мав двох маленьких діток.

Довго ви там перебували?
Протягом 1986-1988 років я був там разів 6-7 по 7 днів.

Який був рівень радіації, коли ви були у Чорнобилі?
Рівень радіації у різних місцях Чорнобиля та околицях був різним – найбільші позначки, які я пам’ятаю, сягали 1 мілірентген на годину.

Яка була ваша робота? Що ви робили?
Ми забезпечували нормальну роботу підприємства зв’язку. Особисто я брав участь у будівництві нової котельні як газоелектрозварник.

Важко було?
По-різному бувало. Ми працювали у штатному режимі. Харчування та відпочинок були забезпечені у нас на високому рівні.

Чи розуміли ви, що це масштабна катастрофа у той момент?
На той момент, ми ще не розуміли, як це може позначитися у подальшому на здоров’ї. ЗМІ спочатку взагалі не публікували інформації, що на станції горить реактор і довгий час його не могли загасити.


Що найбільше запам’ятали під час перебування у Чорнобилі?
Найбільше, мабуть, що вразило – це те, як люди покидали свої домівки. Будинки із забитими вікнами та дверями, багато дерев із фруктами, які вже нікому не потрібні. Дитячі іграшки. Люди щасливо жили у цьому містечку і не здогадувались, що їх спіткає така біда.

Нагадаємо, сьогодні увечері о 21.00 год. на вул. Героїв Пожежних запалять свічки пам’яті, а завтра, 26 квітня, вшанують загиблих квітами до меморіальних дошок та пам’ятних знаків.