Чим подобається Житомир та з чим асоціюється, або декілька кроків, що потрібно зробити, аби він став кращим (опитування зі сторінки головного редактора газети «Місто» у Facebook, 10.09.14)
Ірина Загладько: Рідне місто, в якому я народилась. Місто з трагічною долею. Місто, яке багато разів знищували, знищували жорстоко та цинічно, забравши у нього свою історію, примусивши житомирян думати і говорити що "Житомир это жлобский город!". Але це також місто, в якому жила та творила інтелігенція, місто в якому була МАСОНСЬКА ЛОЖА! Місто, з яким пов*язано багато цікавих та відомих людей. З Днем Народження, кохане місто!
Ірина Коцюба: Сьогодні Житомир -це діти, це наше майбутнє. Це місто де ми живемо. культурна та природна спадщина Полісся, а саме головне, щоби не казали та не робили - ми одна родина, одна країна.
Віктор Брокарєв: Подобається своєю архітектурою,що збереглась з докомуністичних років: Михайлівський собор , Свято-Преображенський собор , костел Св.Софії та Семінарійський костел, водонапірна та пожежна вежі та багато інших споруд. Щоб зробити наше місто кращим, треба відреставрувати пам'тки архітектури , що руйнуються: Покровська церква та капличка Св.Миколая на Охрімовій горі , костел Бернардинів на вул.Черняхівського. Місто повинно мати своє особливе обличчя.
Сергей Купринюк: Для сбора идей по улучшению города должна работать определенная система, это не сложно. Вроде бы в Японии, стоят специальные ящики, в которые все желающие кладут на листе бумаги свои идеи и предложения. Думаю, что у нас такое не сложно организовать. Пару человек на фильтрацию и затем подача в соответствующие структуры и параллельно в СМИ для обсуждения. Готов поучаствовать.
Соломія Мила: Мій малий каже, якби був скейтпарк то було б класно, але у нього відчуття, що місто застигло після 1960 року. Нічого не міняється, хіба що Леніна не стало. Совдепівська архітектура, собори сховані за коробками. Від себе додам: хотілось би знести АТеБешну споруду і зробити сквер з пам’ятником.
Ірина Ярмоленко: Надала перевагу Житомиру через комфорт у пересуванні та компактність. У центрі Житомира можна вирішити усі питання за день, які в Києві через великі відстані та затори не вирішиш за три. Також подобається, що попри провінційність, все ж часто тут можна знайти гарний одяг і все в одному місці, продукти харчування дешевші. Обурена відсутністю аури та архітектури в місті, так званого бренд буку, совковим транспортом та обладнанням. Місто бідне через нерадивих "господарників" та недумаючих часто житомирян, які ліняться обирати кандидатів за діями, а не гаслами.
Ярослав Возный: Я тут народився і виріс, до нього повернувся, об’їздивши півсвіту. Житомир - один із найкращих міст, в яких довелось побувати. Не закохатись в нього просто неможливо. В нашому старинному місті особлива аура, аура романтики та кохання, помірності та гармонії. Тільки житомирянин може зрозуміти всю глибину відчутів рідного міста...
Віктор Мельниченко: Житомир подобається своїм особливим затишком, в якому кожен куточок дихає історією - не нафталіном, а запахом кави на підвіконні будинку, де народився Короленко; запахом пороху на порозі рідного будиночку Героя Паризької комуни Домбровського; запахом космічного пилу в унікальному Музеї космонавтики імені Корольова. Житомир - це справді "жито" як символ достатку і "мир" як символ спокою, рівноваги, гармонії. Тут споконвіку народжувались генії, які силою думки, слова, дії змінювали світ. Наша видатна землячка, відома українська бардеса ІннаТруфанова сказала мені в інтерв"ю, що Житомир асоціюється в неї "с персиковым цветом". Чарівно, чи не так! Наше завдання зберегти цей аромат, колір, цю мелодію Житомира, яку з перших нот відрізниш від мелодії будь-якого іншого міста. Ми маємо викинути сміття - з нашого міста і з нашої голови. І навчитись цінувати і популяризувати власну ідентичність. Зробити Житомир великим туристичним центром, де кожна кав’ярня буде оформлена в стилі тих письмеників і їх героїв, які жили і творили тут. Ми ще не вміємо любити себе і наше в повній мірі, але за останній рік ми вже багато навчилися на цьому шляху і навчимося ще більше.
Микола Костриця: Житомир чудово інтегрований в навколишні ландшафти: парки, ліси, річки, скелі, каньйони, водоспад та інші рекреаційні об’єкти знаходяться у "кроковій" доступності, та даровані природою. Це для того, щоб у цьому місті народжувались і творили великі люди. Житомир – комфортне пішохідне місто, в якому багато мешканців, але, на жаль, все менше ЖИТОМИРЯН. Аби стати кращим, мешканці Житомира повинні самі ставати житомирянами і мають навчитись вибирати не тих, хто живе в Житомирі, а тих, ХТО ЖИВЕ ЖИТОМИРОМ!
