Житомирщина: Сім’ї загиблих бійців АТО пройшли соціально-психологічну реабілітацію в санаторії «Дениші»

23.02 11:20    

Протягом 20-22 лютого обласний лікувально-санаторний центр «Дениші» приймав родини загиблих в зоні АТО військовослужбовців. Майже сто членів сімей героїв-бійців з Новоград-Волинського району та Сумської області прибули в заклад на соціально-психологічну реабілітацію. Спільний біль втрати найрідніших людей з ними розділили психологи та священнослужителі.

Лікар-психіатр та психотерапевт Олег Чабаненко з Дніпропетровська в рамках проекту «Моя родина» допомагає сім’ям загиблих із червня. Перший досвід у нього з’явився під час психологічної реабілітації близьких бійців 25-ої окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. За словами лікаря, суть програми полягає в тому, аби завдяки групі взаємопідтримки люди зрозуміли, що вони не залишилися сам-на-сам зі своїм горем, а поряд із ними є ті, хто переживає те ж саме.

«Люди, які втратили під час бойових дій своїх рідних, мають багато спільного. Вони підтримують одне одного і продовжують жити. Протягом трьох днів реабілітації жінки та діти знаходять нових друзів і стають сильнішими. Я знаю історію кожної родини і все це пропускаю через себе, бо так легше зрозуміти і допомогти людям із пореними душами і серцями», - стверджує Олег Чабаненко.

Ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа Української греко-католицької церкви отець Ігор Бойко розповів, що рік тому розпочав допомагати родинам Героїв Небесної Сотні, а потім і сім’ям загиблих у зоні АТО бійців і за цей час провів 11 таких зустрічей Священик наголошує: «Процес зцілення глибоких душевних ран таких людей є довготривалим. Але їм треба вчасно допомогти, а потім вони підтримуватимуть інших. Важко сказати, скільки часу піде на те, аби члени сімей змирилися із втратою. Все залежить від оточення і внутрішніх ресурсів – віри, молитви і праці».

Свою історію розповіла Світлана Заєць. ЇЇ чоловік, майор 30-ї окремої механізованої бригади міста Новограда-Волинського 33-річний Олексій Заєць, загинув 24 серпня минулого року. Військовий потрапив під мінометний обстріл поблизу міста Лутугине на Луганщині, коли роздавав гуманітарну допомогу мирним жителям. «Ми приїхали сюди, аби поспілкуватися з людьми, які теж втратили на сході країни своїх рідних. Переконана, що горе легше переживати разом. Я хочу навчитися допомагати іншим і своїм прикладом довести, що треба жити далі. У мене залишилося двоє дітей – 6-річний син і 8-річна донька. Розумію, що набагато важче жінкам, котрі вже після смерті своїх чоловіків народжують діток, які ніколи не побачать татусів», - стверджує Світлана Заєць.

Кризові психологи наголошують, що роботу із рідними загиблих розпочинають одразу після повідомлення про смерть або на похороні. Фахівці стверджують, що найскладнішим є перший контакт. Інколи телефонні розмови з родичами бійців тривають до 2 годин, проте не всі погоджують пройти соціально-психологічну реабілітацію. Саме в лікувально-санаторному центрі «Дениші» розпочалася реалізація третього етапу цього проекту, під час якого не було жодної відмови приїхати і отримати шанс на життя із загоєною душевною раною.