Формування світогляду людини, розвиток її, як особистості, освіченість та виховання, нерозривно пов'язані з можливістю вільного доступу до культурних надбань, що певною мірою забезпечують заклади культури, зокрема бібліотеки.
Як повідомили Інтернет-виданню
Рупор Житомира в Головному управлінні статистики, сьогодні бібліотеки є чи не єдиним безкоштовним джерелом інформації, місцем спілкування, творчого розвитку громадян. Однак кількість цих закладів з року в рік зменшується.
Зокрема, якщо у 2000 році в області налічувалось 1083 масові та універсальні бібліотеки, то у минулому році – 935. Тобто за десять років мережа бібліотек зменшилась на 148 закладів, або 13,7%. Переважно скорочення мережі відбувалося в сільській місцевості. Серед бібліотек, які були закриті з 2000 по 2010 рік 79,7% складали саме сільські.
Проте й існуюча мережа знаходиться не в кращому стані, адже 82 бібліотеки, або 8,8% потребують капітального ремонту, 6, або 0,6% – аварійні.
Зміни мережі бібліотек не могли не позначитися на бібліотечному фонді. Тільки у 2010 році книжковий фонд зменшився на 1,5%, або на 155,2 тис. примірників, а порівняно з 2000 роком зменшення склало 1,6 млн., або 13,5%.
На початок цього року бібліотечний фонд нараховував 10,4 млн. книг, часописів, періодичних видань. У розрахунку на 100 мешканців Житомирщини торік припадало 811 примірників різної літератури, у цілому по Україні забезпеченість була дещо нижчою та складала 711 примірників.
У структурі бібліотечного фонду, як і раніше, переважають друковані видання (99,7%), а от сучасні аудіовізуальні та електронні становлять лише 0,3%. Більшість видань фонду (51,3%) – на російській мові, 48,3% – на українській, 0,4% – на інших мовах.
У 2010 році послугами бібліотек скористались 497,4 тис. осіб, з них понад третина – діти віком до 18 років. За рік кількість читачів зменшилась на 1,3%, а порівняно з 2000 роком – на 20,9%.
В минулому році кожному читачу в середньому було видано 20 примірників різноманітної літератури.
Обслуговували читачів торік 1,4 тис. бібліотечних працівників, з яких дві третини мали повну та базову вищу спеціальну освіту.
