Як стало відомо Інтернет-порталу
Рупор Житомира, по 12-15 відвідувачів у день зустрічають у Народицькій громадській організації «Захист дітей війни»
Один з кількох районів у Житомирській області, де найбільш активно діє громадська організація «Захист дітей війни», - це Народицький. Хоча активну роботу члени Народицького осередку ВГО почали відносно недавно, але взялися за роботу завзято.
Дуже багато праці вкладає у справу голова районної організації Микола Ямковець - кожен божий день розмовляє із людьми. У всьому його підтримує перший секретар Народицького райкому СПУ Іван Мельник. Якщо в районі мешкає близько 2500 дітей війни, то тисяча з них вже побувала в офісі організації. Немає дня, щоб двері не відчинялися, впускаючи літнього чоловіка або жінку.
У дні, коли діють пільги на проїзд в автобусах, до Ямковця та його товаришів приходять по 12-15 відвідувачів, в інші - менше: по 3-4.
Показником того, що про «захисників» дітей війни у райцентрі та селах дізналися швидко, став такий цікавий факт - керівництво районної державної адміністрації, у приміщенні якої знайшов притулок осередок, попросило спочатку переселитися з четвертого поверху на другий, а потім взагалі змінити дислокацію. Мовляв, забагато до вас ходять, зайва метушня. Щоправда, дуже ввічливо попросили, ще й хорошу альтернативу запропонували.
Одним з основних напрямків роботи є допомога дітям війни щодо оформлення позовних заяву у суд на відсудження у держави законних доплат до пенсії. Детальну консультацію, добру пораду та зразок позовної заяви отримує кожен, хто звертається. Підприємець, що недалеко від офісу надає послуги ксерокопіювання, радіє від сусідства із громадською організацією, адже йому є постійна робота.
Непросто судитися із державною машиною. Особливо, коли керують нею люди, що старанно забувають власні солодкі обіцянки. «На таку категорію немає грошей в бюджеті», - кажуть високі посадовці та чиновники місцевого рівня. Й при тому ставлять палки у колеса людям, що хочуть добитися гарантованих законом прав. До січня позовні заяви дітей війни на Житомирщині розглядав Житомирський окружний адміністративний суд. Два місяці тому на дітей війни звалилося нововведення - такі справи тепер розглядатимуться у судах загальної юрисдикції, тобто за місцем проживання. Здавалося б, радісна новина - мешканцям глибинки тепер не треба їхати до обласного центру. Але ні. їм тепер доводиться по-новому оформлювати та подавати позовну заяву вже в районний суд, по-новому звертатися у Пенсійний фонд. Нова біганина, новий плювок у душу від держави. Що ж, боротьба загартовує. Покоління дітей війни багато потерпало, життя примусило їх бути витривалими. Тим більше, що за їхніми плечима стоїть всеукраїнська організація. Вірніше, тепер вже Партія дітей війни, установчий з’їзд якої пройшов у перший день весни.
У Народицькому районі за невеликій відрізок часу вже з’явилося 63 члени нової партії, які розуміють, що для більш ефективного відстоювання своїх прав варто йти у владу разом із СПУ і не сподіватися, що сьогоднішні можновладці згадають поняття «сумління».
Не лише глобальну лінію ведуть активісти громадської організації «Захист дітей війни» в Народичах. Миколі Ямковцю та Івану Мельнику доводиться розглядати й різнопланові проблеми земляків. Скажімо, суттєву допомогу отримала дитина війни, інвалід Ольга Дем’янівна Луцько. До організації вона звернулася після невдалих спроб знайти допомогу в іншому місці. її цуже турбувало старе дерево, що мало не падало на її хату. Іван Мельник для вирішення питання звертався до голови сільради, голови райради, причому двічі. Адже представник РЕС, що приїхав до бабусі, загнув їй несусвітну для пенсіонерки ціну на зрізання дерева -500 гривень. Врешті-решт старенька позбулася небезпеки за значно меншу суму.
Отже, захист дітей війни відбувається не лише на державному рівні, але й на індивідуальному. А як же?
За матеріалами прес-служби обласної організації СПУ
