Соціалісти вирішують житлові питання
«Життя - це як коробка шоколадних цукерок: ніколи не знаєш, з якою начинкою тобі дістанеться». В достовірності цього твердження на власному досвіді переконалися мешканці житомирських гуртожитків. Але чи варто задовольнятися цією несмачною «начинкою», коли є кому допомогти?
Однією з провідних тем, до якої наше видання час від часу звертається, є тема гуртожитків. За словами булгаківського Воланда, «квартирний вопрос испортил москвичей». Житлове питання до сих пір псує життя багатьом мешканцям Житомира, не кажучи вже про інші міста та містечка.
Починаючи з 60-х років вже минулого століття зокрема в Житомирі діяли підприємства-гіганти. Молоді люди, які масово їхали до міста в пошуках перспектив, з радістю влаштовувалися на фабрики та заводи, що активно працювали і розвивали промисловість. Тих, хто з сіл приїздив у місто і працював на таких підприємствах, тимчасово селили в гуртожитки. Саме тимчасово, бо будували житло, в яке декому навіть пощастило вселитися. Минав час, створювалися сім’ї, народжувалися діти, а обіцяних квартир так і не було.
Ті, хто досі живе, як виявилося, «на пташиних» правах, в так званих відомчих гуртожитках, вже давно втратили надію на те, що отримають власні квартири, бо ж майже і не залишилося підприємств, керівництво яких колись запевняло своїх працівників у тому, що попереду їх чекає світле майбутнє. От і доводиться таким горе-власникам кімнатки виживати, хто як може і вміє. У Житомирській області загалом таких гуртожитків близько 60.
Велику проблему тисяч громадян України взялася вирішувати Соціалістична партія України, за ініціативи якої була створена всеукраїнська Спілка захисту прав мешканців гуртожитків. 5 вересня минулого року з’явилася й Житомирська обласна громадська спілка захисту конституційних прав мешканців гуртожитків та багатоквартирних будинків відомчого підпорядкування. Активістам спілки дістався непростий фронт роботи. Адже протиріччя у законодавстві, занедбаність більшості гуртожитків, небажання декого з нових власників колишніх промислових підприємств та представників влади йти назустріч значно ускладнюють їхні зусилля. Неодноразово їм доводилось зустрічатися навіть із пасивністю та «обачливістю» власне своїх «підзахисних». Але вода камінь точить.
«Перед тим, як почати роботу, ми об’їхали кілька гуртожитків. І були нажахані тим, у яких важких побутових умовах живуть люди, у невпевненості у завтрашньому дні, безправ’ї, відчаї. У яких умовах ростуть діти?!» - говорить голова обласної спілки Галина Стец. - Після нашого спілкування з ними та пропозиції об’єднуватися на захист своїх прав за невеликий термін були проведені збори у п’ятьох гуртожитках, мешканці яких, приготувавши необхідні документи для приватизації помешкання, прийшли за допомогою в спілку.
Як стало відомо Інтернет-порталу
Рупор Житомира, у цій клопіткій роботі допомагає активна соціалістка Тетяна Гопаченко, яка, можна сказати, створила цю спілку у Житомирі, була її головою з самого початку створення.
На сьогодні гуртожиток ВАТ «Заводбудмаш» по вул. Гагаріна, 11 та гуртожиток ВАТ «Житомирінвест» по вул. Котовського, 33 за підтримки обласної спілки майже завершують приватизацію».
Однією з наймасштабніших, за словами Галини Анатоліївни, є проблема, з якою стикнулися мешканці гуртожитку ВАТ «Заводтепломаш» в селі Березівка Житомирського району. Ці люди опинилися загнаними у глухий кут. Гуртожиток, у якому проживає 9 сімей, «списали» разом із людьми. Сім’ї виселяють, залишаючи без даху над головою, пояснюючи тим, що гуртожиток не стоїть на балансі в жодній структурі, тому його слід списати, тобто зруйнувати, або, імовірніше, передати «комусь» у власність. Вже практично втративши надію, мешканці гуртожитку звернулися до голови Житомирської обласної громадської спілки захисту конституційних прав мешканців гуртожитків та багатоквартирних будинків відомчого підпорядкування. Наразі гуртожиток майже передано на баланс сільської ради.
Не менш заплутаною є ситуація і в гуртожитку ВАТ «Заводсільбуд», розташованому за адресою: вул. Щорса, 135. Під час зустрічі представників спілки з його мешканцями виявилося, що більшість з них не можуть подати приватизаційні документи через плутанину (свідому або несвідому), за їхніми словами, з вини паспортистки гуртожитку. Детально про цю нелегку ситуацію ми вже писали в №4 за 2009 рік.
Галина Стец розповідає, що немає такого дня, щоб до спілки не приходили люди, які стикаються з житловим питанням. «Ми переймаємося проблемами кожного, хто переступив наш поріг, адже цим людям немає звідки чекати допомоги. З деякими ми навіть поріднилися, частенько передзвонюємося, щоб дізнатися, як ідуть справи», - констатує Галина Стец.
Дехто з тих, хто звертався до Житомирської обласної громадської спілки захисту конституційних прав мешканців гуртожитків та багатоквартирних будинків відомчого підпорядкування, вже стали членами СПУ, адже найкраще, що може переконати у перевагах тієї чи іншої політичної сил - це вчинки та щире горіння її членів.
Робота спілки триває. Сім’ї, яких об’єднала спілка, отримали підтримку та віру в позитивне вирішення справи. А вже з вірою людина багато чого зможе досягти.
за матеріалами прес-служби обласної організації СПУ
