Як голосували житомирські депутати за законопроект, що зобов'язує чиновників володіти українською мовою

21.05 09:08    

Верховна Рада не підтримала законопроект про внесення змін до закону про держслужбу, який зобов'язує посадових осіб володіти українською мовою. За відповідний законопроект №1201 проголосували 152 народні депутати із 339.

Ініціаторами законопроекту виступили народні депутати: Головко Михайло Йосифович, Осуховський Олег Іванович, Левченко Юрій Володимирович, Бублик Юрій Васильович, Іллєнко Андрій Юрійович, Марченко Олександр Олександрович

Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо обов'язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) (№1201) - за основу
20.05.2015 11:58
За:152 Проти:8 Утрималися:72 Не голосували:107 Всього:339 Рішення не прийнято

Надаємо інформацію про те, як голосували представники Житомирщини за цей важливий для країни законопроект:
ЗА
Арешонков В.Ю. - За
Ревега О.В. - За
Розенблат Б.С. - За
Суслова І.М. - За
Литвин В.М. - За
Развадовський В.Й. - За
Тарасюк Б.І. - За

УТРИМАВСЯ
Дзюблик П.В. - Утримався
Кривенко В.В. - Утримався
Павленко Ю.О. - Утримався

НЕ ГОЛОСУВАВ
Лук’янчук Р.В. - Не голосував
Пашинський С.В. - Не голосував


І вже є коментарі стосовно провалу голосування по цьому законопроекту:

Народний депутат Ігор Мосійчук
«Парламент провалив голосування по поправці до Закону України "Про державну службу". Суть поправки була в тому, що кожен чиновник, державний службовець, мав би здавати іспит на знання української мови. В парламенті знайшлося лише трохи більше 150 депутатів, в тому числі вся, без виключення фракція Радикальної партії, які голосували за цей законопроект. На мою думку, це є наслідком того, що в найвищих державних кріслах в тому числі в парламенті, сидить величезна кількість чужинців, яким абсолютно байдуже до української мови, історії та майбутнього українського народу»

Народний депутат Андрій Іллєнко:
За свободівський законопроект 1201 щодо обов'язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади - лише 152 голоси "за". А перед виборами всі обіцяли захищати українську мову!
Одразу уточнюю - в законопроекті мова йде лише про чиновників, які забов'язані знати державну мову - з цим на словах згодні всі, крім оппоблоку.
Під тиском більшість таки прийняла рішення врахувати норми нашого законопроекту в другому читанні нового закону про держслужбу. Подивимось, як це врахування відбудеться.


Публікуємо Пояснювальну записку до проекту та висновок комітету.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов'язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону
Українська мова – визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка історично впродовж багатьох століть проживає на території України, становить абсолютну більшість населення України, дала офіційну назву державі та є базовим системотвірним складником української державності.
Українська мова як засіб спілкування та інтелектуального виявлення особистості відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності та історичної пам’яті. Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України українська мова є державною мовою в Україні. Як визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 у справі про застосування української мови, положення про українську мову як державну міститься у розділі І «Загальні засади» Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Поняття державної (офіційної) мови є складовою ширшого за змістом та обсягом поняття «конституційний лад». Іншою його складовою є, зокрема, поняття державних символів.
Повноцінне функціювання української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації, політичної і державної єдності України. Посадові та службові особи органів державної влади зобов’язані виконувати вимоги конституційної норми про всебічний розвиток і функціювання української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Незалежна Україна успадкувала деформовану мовну ситуацію, що склалася внаслідок штучної асиміляції українців, широкого застосування прямого і прихованого примусу, спрямованого на запровадження обмежень щодо використання української мови з метою її поступового витіснення з усіх сфер суспільного життя.
Аналіз мовної ситуації в державі свідчить про наявність політичних спекуляцій щодо державного статусу української мови та її застосування. Низка державних службовців найвищих рангів (народні депутати України, міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади), а також державні службовці середньої і нижчої ланок, на яких покладено велику відповідальність у справі забезпечення неухильного додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціювання української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, нехтують цим, невиправдано використовуючи недержавну мову. Це суперечить інтересам національної безпеки України, ставить під загрозу її суверенітет.
Один зі шляхів забезпечення неухильного додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціювання української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України – володіння українською мовою посадовими і службовими особами органів державної влади на рівні, достатньому для виконання ними їхніх посадових обов’язків, що є однією з обов’язкових умов для обіймання відповідних посад.
Положення Конституції України зобов’язують посадових і службових осіб застосовувати державну – українську мову як мову офіційного спілкування під час виконання ними службових обов'язків, у роботі і в діловодстві тощо органів державної влади.
Принципове значення для майбутнього української мови як державної має національна мовна свідомість і національна гідність. У цьому чільна роль належить насамперед вищому керівництву держави, яке своїм особистим прикладом і зусиллями має утверджувати престиж української мови.
Публічне приниження чи зневажання української мови є неприпустимими нарівні з наругою над державними символами України.

2. Мета та завдання проекту Закону
Проект Закону спрямований на забезпечення безумовного виконання конституційної норми про всебічний розвиток і функціювання української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, неухильного додержання Конституції України посадовими та службовими особами органів державної влади під час виконання ними службових обов'язків.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону
Запропоновано внести зміни до статей третьої, четвертої, десятої і дванадцятої Закону України «Про державну службу», відповідно до яких посадові та службові особи органів державної влади повинні володіти українською мовою на рівні, необхідному для виконання ними їхніх посадових і професійних обов’язків, не допускати публічних проявів зневаги до української мови, знущання чи глуму над нею, а також її дискредитації, а також зобов’язані складати іспит з української мови для підтвердження рівня володіння нею, необхідного для виконання ними службових обов’язків.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання
Нормативно-правові акти, що діють у цій сфері правового регулювання: Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII, Закон України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.1989 р. № 8312-ХІ, Рішення Конституційного Суду України (справа про застосування української мови) від 14.12.1999 р. № 10-рп/99, Концепція державної мовної політики, затверджена Указом Президента України від 15.02.2010 р. № 161/2010.
Ухвалення цього Закону не потребуватиме внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень цього Закону, у разі його ухвалення, не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону
Ухвалення цього Закону дозволить зміцнити державний статус української мови, розширити сферу застосування української мови, стимулювати формування і захист національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, забезпечить безумовне виконання конституційної норми про всебічний розвиток і функціювання української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Народні депутати України
Головко М.Й.
Іллєнко А. Ю.
Осуховський О.І.
Левченко Ю. В.
Бублик Ю. В.
Марченко О.О.

До реєстр. № 1201
від 02.12.2014

За дорученням Голови Верховної Ради України В.Гройсмана та у відповідності до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет розглянув на своєму засіданні 4 березня 2015 року проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) з реєстр. № 1201 від 02.12.2014, внесений народними депутатами України М.Головком, О.Осуховським, Ю.Левченком, Ю.Бубликом, А.Іллєнком, О.Марченком.
Законопроектом пропонується доповнити статті Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16 грудня 1993 року) вимогою до посадових і службових осіб органів державної влади щодо володіння українською мовою на рівні, необхідному для виконання ними їхніх обов’язків, недопущення публічних проявів зневаги до української мови, знущання чи глуму до неї, її дискредитації, а також зобов’язання складати іспит з української мови для підтвердження відповідного рівня.
За визначенням авторів законопроекту метою його внесення є безумовне забезпечення виконання конституційної норми про всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, додержання Конституції України посадовими та службовими особами органів державної влади під час виконання ними службових обов’язків.
Комітет з питань запобігання і протидії корупції вважає, що законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Комітет з питань правової політики зазначає, що законопроект не суперечить положенням Конституції України.
Комітет з питань бюджету у своєму висновку на даний законопроект зауважує, що реалізація положення законопроекту щодо проведення відповідних іспитів з української мови потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічного обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо збалансування державного бюджету, як це передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, не узгоджується з вимогою частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України. Також у висновку вказується, що Міністерство фінансів України зауважує, що законопроект у разі його прийняття призводитиме до збільшення видатків державного бюджету і може бути розглянутий після аналізу розрахунків додаткових видатків бюджету.
Національне агентство України з питань державної служби зауважило, що вимога про володіння державними службовцями українською мовою міститься у статтях щодо права на державну службу та обов’язків державних службовців проекту нової редакції Закону України «Про державну службу», який має бути невдовзі поданий Кабінетом Міністрів України до парламенту. З огляду на зазначене Нацдержслужба України не підтримує законопроект.
Інститут законодавства Верховної Ради України, проаналізувавши зарубіжний досвід законодавчого захисту державної мови на державній службі та погоджуючись у своєму висновку з необхідністю обов’язкового застосування української мови як мови офіційного спілкування відповідними посадовими та службовими особами під час виконання ними службових обов’язків, у своєму висновку зазначає, що запровадження новації щодо іспиту потребуватиме розроблення критеріїв володіння державною мовою та додаткових витрат бюджетних коштів на організацію і проведення іспитів. Інститут законодавства вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з подальшим доопрацюванням його окремих положень.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку на даний законопроект зазначає, що Конституція та окремі закони України вже містять кваліфікаційні вимоги щодо володіння державною мовою для певних посадових осіб, тому відповідна новела (зміна до частини четвертої статті 4) загалом узгоджується з положеннями чинного законодавства України. Водночас висловлюються суттєві зауваження щодо нового принципу державної служби (доповнення до частини третьої статті 3 Закону) та нової частини статті 4, зміст якої виходить за межі предмету регулювання даної статті. Також вказується на порушення принципу єдиної законодавчої термінології у поданому законопроекті.
З огляду на зазначене Головне управління вважає за доцільне за результатами розгляду даного законопроекту в першому читанні повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Водночас у процесі обговорення на засіданні загалом було підтримано ідею законопроекту, оскільки аналіз мовної ситуації у сфері державної служби свідчить про наявність певних проблем, принаймні, щодо застосування української мови державними службовцями під час здійснення ними своїх службових повноважень.
За підсумками обговорення та з урахуванням викладеного Комітет дійшов згоди рекомендувати відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, затвердженому Законом України від 10.02.2010 р. № 1861VІ, проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) з реєстр. № 1201 від 02.12.2014, внесений народними депутатами України М.Головком, О.Осуховським, Ю.Левченком, Ю.Бубликом, А.Іллєнком, О.Марченком, за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування підготувати його до другого читання.
Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України Комітет визначив народного депутата України, голову підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування А.Шкрум.
Висновки Комітету з питань бюджету, Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та проект відповідної Постанови Верховної Ради України додаються (на 7 арк.).

Голова Комітету С.ВЛАСЕНКО