Як повідомили Інтернет-порталу
Рупор Житомира в прес-службі Житомирської обласної організації ВО "Свобода", 28 листопада 2009 року члени Житомирської обласної організації ВО "Свобода" та довірена особа кандидата на пост Президента України Олега Тягнибока у Житомирському окрузі № 63 Руслан Коцюбинський провели мітинг зі скорботною ходою до пам’ятника загиблим під час Голодомору 1932-1933 рр.
Захід розпочався о 16.00 на розі вулиць Михайлівської та Лятошинського з мітингу, на якому виступили керівники та члени організації.
Голова Житомирської обласної організації ВО "Свобода" у своєму виступі під час мітингу наголосив на необхідності вимагати від Москви офіційного визнання, вибачення та компенсації за геноцид українців.
"Варто завжди пам’ятати, що український народ, який мав у своїй історії лицарську звитягу козаків, незламність духу борців за українську державність у період визвольних змагань 1917-1920 рр., проявив також героїзм і незламний дух у період найжахливішого Голодомору. І попри всі випробування українська нація не знищена, вона існує і розвивається. І це є прикладом для всіх українців ніколи не здаватися і йти до своєї мети", - зазначив Руслан Коцюбинський.
Член обласного комітету, автор досліджень, статей та збірок архівних документів на тему Голодомору (одна з яких "Збройний опір українців під час Голодомору 1932-1933 рр.") Геннадій Махорін навів приклади таких ситуацій, коли українці брали коси й вила і насаджували на них червоних комісарів, котрі приходили забирати останнє. "Голодом були охоплені території компактного проживання українців: тодішньої УРСР та Кубані. Найбільше постраждали від голоду Харківська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Київська та Житомирська області. Характерним є те, що у роки Голодомору українці чинили активний опір радянським активістам й хлібозаготівникам, охороняючи свій врожай. Померти від голоду чи куль чекістів — іншого виходу люди тоді не мали", - розповів Геннадій Махорін.
Після мітингу житомиряни колоною вирушили центральними вулицями міста до пам’ятного знаку загиблим під час Голодомору 1932-1933 рр., де духовенство УАПЦ на чолі із отцем Анатолієм провели панахиду. Захід традиційно завершився виконанням державного гімну України.
