|
Нардеп з Житомирщини з'явився на блогах
10.12 11:02
Як стало відомо Інтернет-порталу Рупор Житомира, відомий політик та наш земляк Павло Жебрівський з'явився на блогах liga net Влада має бути в руках місцевих громад
В черговий раз Україна відсвяткувала День місцевого самоврядування. З цього приводу всі лідери виборчих перегонів вітали, дякували, розказували, які розумні, хороші і перспективні депутати місцевих рівнів і сільські, міські голови…
Але, коли замислюєшся над цим глобально, я думаю, що мало в нашій державі знайдеться громадян, які б були готові дякувати сільським, районним, міським, обласним депутатам за їхню роботу.
Останнім часом повелося, що ми один одного вихваляємо до огидного. Як в тому анекдоті: «- Мамо, нас всі в селі хвалять. - Хто доню? – Ви мене, а я вас!». От, власне, влада хвалить один одного, дифірамби співають, але від того нічого не зрушується у вирішенні питань пересічного громадянина.
Якщо серйозно говорити про проблеми місцевого самоврядування, то процес реформування необхідно здійснювати в декілька етапів.
Я переконаний, що в селах до 500 чоловік взагалі сільських депутатів не повинно бути. Достатньо сільського голови та невеличкого виконкому. А от як раз схід села - самі мешканці - і мають вирішувати ключові питання.
Якщо ж говорити про розвиток місцевих громад, то потрібна серйозна і критична розмова. І на таких святах ті, хто «пруться» в Президенти, мають розповідати людям про те, як потрібно облаштувати життя в цих громадах, що потрібно зробити насправді, щоб людям жилося комфортно, а не «плодили» б на державу по півмільйона депутатів різних рівнів.
Що, на мій погляд, потрібно зробити?
Перше, я вже назвав – не «плодити» таку кількість депутатів в малих селах.
Друге. Адміністративно-територіальна реформа має включати в себе створення об’єднань місцевих громад. Мінімальна кількість людей в них – від 3 до 5 тисяч. Це та кількість, яка може бути самоокупною. І в цій громаді мають бути депутати. Але не для «красоти», а для виконання адміністративних функцій і заробляння грошей для існування цієї громади. Що ж я розумію під адміністративними функціями? Це значить, що 90% питань мешканець місцевої громади має вирішувати в центрі громади: всі питання по пенсіях, безробіттю, податках, дозвільній системі максимально мають бути сконцентровані в громаді.
Якщо ми говоримо про район, то повноваження районів і районних депутатів – це тільки вирішення суперечок або якихось нестиковок між громадами. А втручатися в діяльність конкретної громади районні депутати не мають права. Тоді в нас не буде «роздутих» районних рад, «роздутих» штатів виконавчої системи. Для прикладу, якщо ми розглянемо будь-який район області, то побачимо, що в ньому недотаційними населеними пунктами є тільки райцентр (бо в ньому зазвичай зосереджені виконавчі органи району, такі як міліція, прокуратура, совбези, і саме ота кількість чиновників, які сплачують прибутковий податок, і дає самодостатність районному центру) або те село, в якому функціонує промисловий об’єкт.
Третє. Держплан. От що в нас сьогодні робить Міністерство економіки? Вираховує якісь макропоказники, роздає дозволи на те, щоб можна було без тендерів в єдиного виконавця закуповувати роботи і послуги… А насправді, Мінекономіки, у великій мірі – це держплан. І якби це профільне Міністерство вивчило і дало б, в тому числі і бізнесу, в місцеві громади ті потреби держави… От, наприклад. Кришки для консервації ми веземо з-за кордону. А хіба ми не можемо їх самі виробляти? Це, звичайно, не велике виробництво, але 100-150 людей місцевої громади будуть задіяні. Пластикову тару для йогуртів і решти молочних продуктів в Україні ми виготовляємо тільки 10%, а 90% - веземо, знову ж таки, з-за кордону! І таких питань, на виробництві яких ми могли б зосередити увагу місцевих громад і сприяти розвитку цього бізнесу в громадах, більше ніж достатньо. Але «державні мужі» вважають для себе це «невигідним». А це – і витік валюти закордон, і добавлена вартість, і податки, і заробітна плата, і робота людям. І після цього можна говорити про перерозподіл фінансування не через область або район, а через центр і громаду.
І ці всі вищезазначені мною аспекти стосуються рівним чином і районних, і обласних рад.
Тоді можна говорити і про якість роботи, і про зменшення корупційності в роботі депутатів різних рівнів.
І, безумовно, нам необхідно повернутися до мажоритарної системи. Адже, на сьогоднішній день, на жаль, в обласних радах (та і в багатьох районних радах, особливо там, де земля коштує дорого) депутатами є люди, які не живуть на території цих громад. А це неправильно, бо інтереси громадян вони не представляють, а депутатство для них – заробіток грошей.
Тому, я вважаю, що настав час розпочати дискусію про візію і місію місцевого самоврядування в облаштуванні життя людей. На превеликий жаль, сьогодні наш прем’єр-міністр проводить наради по 5 годин, де всім дякує, і всіх хвалить. Але це не має нічого спільного із турботою, бажанням упорядкувати роботу і ефективність органів місцевого самоврядування.
RuporZT
|
|
|
