Виступ губернатора Житомирщини Сергія Рижука

08.12 08:30    

Виступ голови облдержадміністрації С.М. Рижука перед сільськими, селищними та міськими головами під час урочистих заходів з нагоди Дня місцевого самоврядування

Шановні представники місцевого самоврядування!


У переддень вашого свята дозвольте привітати вас з Днем місцевого самоврядування. Вітаю також усіх вас із обранням на відповідальні посади в органи місцевого самоврядування усіх рівнів і бажаю успіхів у подальшій роботі. Переконаний, що відтепер робота обласної ради, яку очолив Йосип Антонович Запаловський, і робота обласної виконавчої влади буде спільною, конструктивною, на користь нашої Житомирщини та її мешканців. Хочу вірити, що у районах і містах також буде плідна співпраця – і лише на цій основі ми забезпечимо зростання економічного і соціального розвитку області та її процвітання. Край наш перспективний, а тому має усі шанси на свою самодостатність.

Щоб там хто не казав, а місцева громада – це той осередок, де кожна людина має почуватися, наче у рідній оселі. Задля цього місцевим радам слід повною мірою використовувати господарські права і повноваження. Постійна турбота за кожну людину – це вже не гасло, це вже аксіома. Нещодавні вибори до місцевих рад засвідчили: люди довіряють своїм обранцям і чекають від них рішучих дій, аби програма Президента Віктора Федоровича Януковича «Україна для людей» була виконана. Ми сьогодні також плекаємо надію, що новообрані органи місцевого самоврядування, використовуючи величезний потенціал територіальної громади, спрямують свої зусилля на кардинальне поліпшення якості і умов життя. Разом ми зможемо побудувати нове життя, нове село, селище, місто, область і нашу нову країну.

Наше спільне завдання – розширити соціально-економічні можливості області. Житомирщина має бути регіоном з динамічно розвинутою економікою і високою якістю життя. Для цього у нас є багато можливостей. Вигідне географічне розташування, значні природні ресурси – це той величезний економічний потенціал, який необхідно спрямувати на добробут усіх мешканців краю.

Ми зустрічаємося у такому складі вперше, коли збираються разом керівники усіх рівнів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. А тому сьогодні, як ніколи, є нагода обговорити питання, як ми у подальшому будемо забезпечувати розвиток кожного населеного пункту області, особливо сіл і селищ, де до цього часу, крім розвалу, практично нічого не спостерігалося. Наше основне завдання – зробити так, аби люди бачили, що їх село чи селище має перспективу і подальший розвиток.

Я часто буваю у сільських глибинках, і просто серце кров’ю обливається, коли бачиш розвалені ферми, зарослі бур’янами поля, наче після якогось нашестя. І все це, зауважу, зроблено при нас. Одне з першочергових завдань для місцевої влади – вжити заходів з відновлення функціонування господарського комплексу. Потрібно шукати ініціативних людей, які б забезпечили цю ділянку роботи.

Питання складання програм розвитку сільської або селищної територіальної громади.

Думаю, не помилюся, коли скажу: у більшості сіл річні програми соціально-економічного розвитку не складаються і не затверджуються, хоча і є сільська рада, а якщо і складаються, то на примітивному рівні. Це підтверджує те, що останнім часом у селах проходила лише руйнація господарських об’єктів, а сільським головам до цього не було ніякого діла. А результати очевидні – повний занепад.

Сьогодні такої ситуації, з нашого погляду, не повинно бути, і ми цього не допустимо. Для того, щоб село розвивалося, воно має мати свою програму чи план розвитку. Наголошую: ми мусимо з вами дійти до кожного жителя області й особливо сільського. На рівні села, селища повинне бути сформоване чітке бачення потреб та першочергових дій органів самоврядування.

Сьогодні у кожному із 1613 сіл, 11 міст та 43 селищ безліч проблем – стільки їх не було навіть за часів радянської влади. І ви це добре знаєте. Тож давайте, врешті-решт, їх вирішувати, тим паче, що до влади прийшли нові люди, які у передвиборних перегонах давали своїм виборцям конкретні обіцянки.

У наступному році ми повинні зробити усе, аби кожен мешканець вже відчув, що в області в цілому і в кожному населеному пункті зокрема проводиться реальна робота – будується або ремонтується школа, дитячий садок, медичний заклад чи сільський клуб, спортивний майданчик, дорога чи автобусна зупинка, ставок, ліс, хата.

Настав час діяти активно. Отож повторюю: кожне село і селище обов’язково повинне мати щорічну програму. З цією метою пропоную у кожному районі створити робочі групи з надання допомоги у розробленні таких програм. До складу робочих груп мають увійти фахівці усіх галузей та активні господарські керівники, а там, де можливо, доцільно також залучити й науковців.

Зі свого боку, найближчим часом ми надамо примірні методичні рекомендації щодо формування таких програм, але якість розроблення їх і виконання цілком залежатиме від вас.

Не зайвим було б обговорення заходів програм не лише з депутатами, а усією громадою на її сходах. У такому разі і люди будуть знати, що хоче зробити сільський чи селищний голова для них, і сільські ради знатимуть, куди у першу чергу спрямувати кошти, аби задовольнити бачення свого розвитку самою громадою. Такий захід позитивно сприятиме також самоорганізації територіальної громади на виконання намічених програм або планів, що гарантуватиме повний успіх.

Сьогодні я хочу звернути увагу сільських і селищних голів на тих проблемах, які потрібно вирішувати на своїх територіях.

Сільське господарство – основна сфера діяльності сільської територіальної громади.

Не можу не зупинитися на питаннях впливу сільських та селищних голів на ефективний розвиток сільського господарства, особливо в особистих селянських господарствах. А вплив і всі «інструменти» для цього у вас є.

Наразі у цій категорії господарств виробляється понад 97% картоплі та овочів, 84% – молока, 79% – м’яса.

Зрозуміло, що основною альтернативою цьому повинен бути напрямок розвитку великотоварного, високотехнологічного виробництва. Але на це потрібні і час, і кошти. І над цим ми потужно працюємо.

Якщо ми сьогодні говоримо про розвиток села, то, в першу чергу, повинні зосереджувати максимальну увагу на рівні життя сільського населення, його доходах, на тому, що він виростив на землі, у хліві, куди він продає сільськогосподарську продукцію і за якими цінами, де він бере насіння, чим обробляє землю і збирає врожай. Як це і робиться в усьому світі і в кожній цивілізованій державі зокрема. Це також і ваша робота, шановні сільські голови.

Більше того, голова села чи селища повинен знати, скільки кому треба насіння пшениці, жита, ячменю, картоплі, віко-суміші, кормового чи цукрового буряка тощо.

Візьмемо для прикладу цукрові буряки. Щонайперше, голова повинен організувати роботу зі співпраці цукрового заводу із жителями села, які його вирощують, у питаннях переробки цукрового буряка, бо буряк – це не лише цукор і гроші, а й жом для потреб тваринництва.

Обласна державна адміністрація, а також керівники, які сьогодні присутні у цьому залі і відповідають за розвиток сільського господарства, взяли на особистий, щоденний контроль розвиток буряково-цукрового комплексу області. Аби запрацював Коровинецький цукровий завод, Корнинський, Андрушівський та не зупинились працюючі цукрозаводи. Будемо працювати з підприємствами і проситимемо підтримки у цьому Міністерства аграрної політики України, щоб цукрозаводи проавансували селянина насінням, мінеральними добривами, засобами захисту тощо за рахунок бюджетних коштів.

Головне сьогодні те, що особисті селянські господарства знають: у них є можливість здати буряк на цукровий завод, що є ціна на цукор, яка в наступному році на третину буде вищою. Бо це світова тенденція формування цін.

Тому ми зробимо все можливе, аби навесні у всіх було високоякісне насіння, мінеральні добрива, засоби захисту. Завдання сільських голів полягає в тому, щоб ми чи представники цукрового заводу не йшли до кожної хати з цим насінням чи іншими ресурсами, а безпосередньо ви організували цю роботу у своїх сільських громадах, щоб був посіяний цукровий буряк, у тому числі і через створення сільських обслуговуючих кооперативів.

Не менш важливе питання, осторонь якого не повинні стояти голови рад, – ціна на молоко. Люди повинні мати постійний і стабільний дохід від виробленого власними силами молока. Ми вже вам довели: область потужно буде працювати стосовно розвитку молочного скотарства в особистих селянських господарствах, закупивши за рахунок коштів обласного бюджету 70 індивідуальних доїльних апаратів. І в наступному році ми продовжимо розпочату роботу.

Ми не стоїмо на узбіччі наших спільних проблем. І просимо вас також не стояти обіч формування цін на молоко. Один платить півтора гривні за кілограм молока, інший – дві гривні. Ми маємо розуміти, що кожен самостійно не зможе диктувати молокопереробному підприємству ціни на молоко.

Для цього необхідно провести роботу зі створення молочарських кооперативів. У цьому ми вам допоможемо. Розробимо статут, посприяємо у виготовленні інших документів, печаток.

А після його створення вже голова кооперативу буде узгоджувати ціни на молоко, укладати договори на його закупівлю. Одним словом, матиме важелі впливу на керівників молокозаводів і відстоюватиме інтереси селян.

Проблеми пасовищ та сінокосів.

У більшості сільських територіальних громад виникає проблема випасу великої рогатої худоби, яка утримується місцевим населенням. Нинішні сінокоси і пасовища – це не випаси для худоби, а майданчики для їх вигулу із низькопродуктивним травостоєм та бур’янами.

У той же час сільські ради практично нічого не роблять для відновлення цих угідь, а кошти для цього надходять від втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Зокрема, на спецрахунках сільських бюджетів наразі налічується 18,5 мільйона гривень, з них понад 7 мільйонів розміщено на депозитах у банках, знімаються відсотки за ці депозити, які невідомо де використовуються, а 11,3 мільйона лежать на рахунках мертвим капіталом.

Ці кошти можна було б використати на поліпшення природних кормових угідь і зняти проблему випасів та сінокосів.

Земельні відносини.

Слід повернутись обличчям до людей – одвічне гасло влади, яка має працювати на громаду не словами, а конкретними справами, щоб вже упродовж року кожен мешканець відчув і побачив результати цих справ.

Перш за все, необхідно навчити людей правильно користуватися своєю власністю, особливо коли це стосується землі. Проведено розпаювання, передана земля в оренду, а що має орендодавець? Що має громада, село? У кращому випадку – оплата збіжжям, у гіршому – нічого. Нам разом конче необхідно вживати усіх можливих заходів, аби допомогти людям отримати достойну платню за своє майно.

З горе-орендарями, які не хочуть розуміти і впроваджувати цивілізовані відносини, будемо діяти жорстко, але по-правді, по закону.

А використання землі? Що це за орендарі, які не обробляють землю, а такої в нас половина від орендованої.

Це, як кажуть у сусідів, «застовбили» про всяк випадок, а тоді буде видно.

У ці питання також повинна втручатися влада на всіх рівнях. Таких хитрунів-господарників варто відсторонити від землі – і ми будемо це робити.

Наступне – залучення коштів у сільськогосподарське виробництво.

До мене мало не щодня звертаються десятки інвесторів, які хочуть працювати на нашій землі. Ось недавно у мене був інвестор, який будує на території Бердичівського району найсучасніше і найпотужніше м'ясопереробне підприємство «ІнкоФуд». Знаєте, про що ми домовились? Зі свого боку, я надаю всебічну допомогу у завершені без всіляких перешкод будівництва комбінату. Але і до них в мене було прохання, яке зводилось до того, що вони з початку наступного року здійснюють контрактацію ВРХ. Вони створять всі умови для допомоги особистим селянським господарствам. Але «першопрохідцями» повинні бути ви, сільські та селищні голови.

Ми надамо таким інвесторам перелік фермерів та особистих селянських господарств, які показали, що вміють працювати. І повірте, що вони будуть забезпечені кормами, худоба буде належним чином запліднена. Тому що такому підприємству необхідна буде якісна і натуральна сировина.

Обласна влада зробить усе для того, щоб ви отримали реальні пропозиції для докорінної зміни стану справ в особистих селянських господарствах. Тільки скористайтеся цим!

Будьте готові до того, що найближчим часом буде застосована контрактація худоби. І в цьому ви повинні стати нашими помічниками.

Окремо хочу зупинитися на масовому знищенні (по іншому не скажеш) молочних телят. Вже у січні розпочнуться розтели корів. Тут присутні голови сільських і селищних рад, зокрема, голова Любарської районної ради, селищний голова. Те, що відбувається на території цього району з молочними телятами, – це просто жах! Всі чомусь роблять вигляд, ніби все гаразд. Але я офіційно заявляю: ми позакриваємо всі «шлагбауми», всі бойні, якщо з першого січня хоч одне теля буде забито у Любарі.

Користуючись нагодою, я звертаюсь до сільських та селищних голів, у першу чергу до голів районних рад з проханням передбачити на 2011 рік у бюджетах ваших районів кошти на підтримку фермерських господарств і навіть особистих господарств населення. Розробіть відповідні програми і передбачте кошти. Хто 100, хто 80 тисяч, але дайте можливість справжнім господарям закупити телят у тих хазяїв, котрі не спроможні сьогодні їх утримувати. Особливо це стосується зони Полісся, де в наявності тисячі гектарів природних пасовищ і є можливість до глибокої осені випасати худобу за мінімумом затрат.

Ми сьогодні робимо все для того, аби відродити тваринництво в області. Розроблено відповідну програму, декілька варіантів бізнес-проектів, будемо передбачати немалі кошти в обласному бюджеті і просити їх у керівництва держави. Зокрема, на відшкодування відсотків, на придбання техніки і обладнання. Нам лише потрібні робочі руки, які працюватимуть над вирішенням проблеми. Ми створимо всі умови таким господарям, які справді мають бажання працювати. Зрозуміло, у таких починаннях першу скрипку мають грати голови рад.

Не можу не зупинитися на досить болючому для Житомирщини соціально важливому питанні – вкрай низькому рівні газозабезпечення населених пунктів області. Нещодавно було проведено інвентаризацію газозабезпечення області і встановлено, що рівень газифікації у нас складає лише 35 відсотків при загальнодержавному показнику 55 відсотків. Рік у рік зменшуються видатки на виконання програми газифікації, але ж були й роки, коли взагалі не передбачалося фінансування. А скільки часу тривали лише розмови про будівництво газопроводу-відводу від с. Десятини Коростенського району до с. Оліївка Житомирського району, від якого залежить не лише подальше газопостачання Володарсько-Волинського, Черняхівського, Червоноармійського районів, північної частини Житомирського району, а й створення резервного плеча газопостачання обласного центру. З огляду на велику кошторисну вартість будівництва (а це майже 110 мільйонів гривень) без державної підтримки нам не обійтися.

Але не все так безнадійно. Приміром, завдяки прийнятому у вересні цього року розпорядженню Кабміну за рахунок фінансової підтримки НАК «Нафтогаз України» в області планується добудувати 90 об’єктів газифікації на суму понад 305 мільйонів гривень.

Прекрасно усвідомлюючи ваші проблеми, дорогі друзі, просив би уникати у подальшій роботі зайвої переписки щодо надання допомоги з боку губернатора. Ми завжди готові прийти на поміч, але ж і ви, будьте ласкаві, розберіться спершу на місці, чи є у вас в наявності виготовлена і затверджена в установленому порядку проектно-кошторисна документація, чи проведена її експертиза. А коли вже просять кошти за рахунок державного бюджету на влаштування розвідних вуличних мереж, – майте совість й уважно вивчайте чинне законодавство. Ви всіляко повинні допомагати людям, нехай створять кооператив, потихеньку концентрують кошти, а ви вишукуйте можливі варіанти, місцевий бюджет, залучайте спонсорів – одним словом, не сидіть, склавши руки. Бо, за словами Григорія Сковороди, склавши крила, важко летіти і самому орлу.

Зрозуміло також, що у ваших громадах накопичилося багато проблем з добудови конче необхідних об’єктів соціального спрямування. Це і школи, і ФАПи, і будинки культури. Розраховувати лише на можливості державного чи обласного бюджетів не варто. Намагайтеся раціонально сконцентровувати свої ресурси, бюджет розвитку повинен бути добротним фундаментом для проведення капітальних видатків на зазначені цілі.

Будівництво житла на селі.

Одним з важливих напрямів роботи голів сільських (селищних) рад є допомога громадянам у будівництві житла.

Перш за все, надання всім бажаючим будувати житло земельних ділянок, за можливості, – поблизу інженерних мереж. У разі їх відсутності – всебічно сприяти у підведенні ліній електроспоживання, газових мереж, будівництві доріг.

Ще одне із завдань – провести інвентаризацію оформлення права власності громадян на житлові будинки. По кожному населеному пункту повинна бути чітка картина, хто оформив право власності на житло, а хто ні, і допомогти їм це зробити, доки діє постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1035 «Про Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт».

Обслуговування сільського населення.

Сьогодні село повністю позбавлене будь-якого побутового обслуговування – особливо послугами першої необхідності. Ні перукарень, ні лазень, ні побутових майстерень – нічого нема. Крім того, мізерна заробітна плата та пенсія селян не дозволяє їм їздити за цими послугами до міста.

Потребує свого покращення торговельне обслуговування сільського населення. Споживча кооперація практично вже не виконує своїх прямих функцій на селі. Добре, якщо торгівлею займається якийсь ініціативний підприємець, то там щось ще і є. А де цього не має, а це, як правило, у віддалених від міст селах, то їх людям не позаздриш.

Підприємництво.

Подальший розвиток сільських територіальних громад у сьогоднішніх ринкових умовах неможливий без розвитку малого і середнього бізнесу. На селі не дуже його розгорнеш, але це не означає, що він повинен бути поза увагою сільського голови. Ця сфера діяльності гнучка, потрібно лише її вчасно підтримати – надати якесь вільне приміщення або необхідну земельну ділянку.

Бізнес на селі сьогодні добре себе зарекомендував у сфері обслуговування, невеликих виробництвах та переробці сільгосппродукції. Не зайве було б зайнятися і заготівлею лишків продукції від особистих селянських та фермерських господарств. Наразі це роблять окремі підприємці, але не регулярно, і то лише шляхом обміну продукції на продукцію. А між тим, заготівля продукції у сільського населення системою споживчої кооперації зведена нанівець. Від цього і страждає зараз як селянин, так і споживча кооперація, яка практично зруйнувала свою харчову і переробну промисловість.

Було б непогано, якби кожний сільський голова відшукав бізнесмена-земляка, вихідця із села, якщо такі є, і також залучив його до виконання спільних заходів з відродження отчого краю. І нічого дивного я у цьому не бачу, крім користі громаді і, врешті, самому бізнесмену, який зазвичай завжди готовий зробити щось вагоме у своєму селі, аби його завжди добрим словом згадували односельці.

Сільські дороги.

Проблема доріг – одвічна сільська проблема. Пригадую, колись була програма «Сільська вулиця», за якою будувалося чимало таких доріг. А сьогодні більшість сільських голів про це і не згадує. Либонь, їх задовольняє таке бездоріжжя, де пересуватися можна лише у гумовому взутті.

ДОВІДКОВО: Протяжність сільських комунальних доріг – 6,8 тис. км, усі вони знаходяться у незадовільному стані.

Крім того, не у всіх районах дороги, інженерні мережі, споруди передані на баланс сільрад. Це питання передовсім має хвилювати сільських голів.


Інвестиції.

У сфері залучення інвестиційних ресурсів основний акцент сьогодні повинен бути перенесений знову ж на ваш рівень. Неможливо забезпечити розвиток територій, зростання добробуту свого населення без залучення інвестицій? А сьогодні вже сформувалось досить жорстке конкурентне середовище, в якому за інвесторів потрібно наполегливо боротись, а не очікувати, поки вони самі прийдуть до вас, або ж коли пан Рижук піднесе їх вам на тарілочці з блакитною кайомочкою.

Кожний керівник на рівні сіл та селищ повинен акцентувати свою роботу на створенні позитивного іміджу розвитку сільських територій, знайти ту перевагу, яка приверне увагу інвестора саме до вашої території.

Я добре володію ситуацією щодо того, як на місцях використовують земельні ресурси. Іноді у мене виникає підозра, що ціль вашої роботи – якнайдорожче виділити ту чи іншу земельну ділянку на довгостроковий період, а її цільове використання – хоч трава не рости. І справді, землі роками гуляють не оброблені та заростають бур’янами. Або їх засіють (без запровадження сівозміни) енергетичними культурами, які впродовж короткого періоду виснажують наші плодовиті чорноземи.

Щоб багато не зупинятися на проблемах, окреслю основні напрямки роботи, які ви маєте запроваджувати у себе на місцях:

– Сформувати для початку презентації вашого села, опишіть, що цікавого ви можете запропонувати інвестору.

– Активно співпрацюйте з райдержадміністраціями та безпосередньо з нею приймайте участь у виставково-ярмаркових заходах, у різних інвестиційних та економічних форумах, круглих столах.

– Потрібно провести роботу з формування переліку вільних земельних ділянок та незадіяних виробничих приміщень.

– Привести до ладу те, що пропонується, тому що зараз вибагливого інвестора голим полем та напіврозваленим свинарником не зацікавиш. Їм потрібні максимально забезпеченні інфраструктурою об’єкти. Таких об’єктів може бути не багато, але вони повинні бути.

Для тих, хто не знає, я розкажу, що у нас в області сформовано і постійно оновлюються каталоги інвестиційних пропозицій, вільних земельних ділянок та незадіяних виробничих приміщень, які розповсюджуються серед потенційних вітчизняних та іноземних інвесторів. Свою інформацію про дані об’єкти ви можете направляти на райдержадміністрації або безпосередньо головному управлінню економіки облдержадміністрації для включення у згадані видання.

Варто відмітити тих голів, які справді розвивають своє село. Це і голова Троянівської сільської ради Житомирського району, який п’ять скликань поспіль обіймає свою посаду. Село повністю газифіковано, капітально відремонтовано будинок культури, приміщення лікарні, дитсадок. Щорічно за рахунок власних коштів та коштів спонсорів здійснюється ремонт доріг. Ведуться перемовини з інвесторами щодо будівництва у селі свинокомплексу на 100 голів.

За активної участі сільських голів Глибочицької та Зарічанської сільської ради цього ж району здійснюється реалізація інвестиційних проектів щодо будівництва соціально-житлового комплексу у с. Зарічани ТОВ «Генплан-проект» та комплексу з обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки у с. Глибочиця ТОВ «Ерідон-Тех», надається допомога інвесторам у вирішенні земельних та інших проблемних питань.

На сьогоднішній день вже мало просто працювати в кабінеті та розказувати в районі, які проблеми заважають розвитку села або ж селища.

Світ диктує нам нові умови життя, але поряд з цим він відкриває перед нами і нові можливості.

Одна з них – це використання міжнародної технічної допомоги, яку надають різноманітні донорські організації та фонди. Але для того, щоб використати цей ресурс, необхідно мати міцну, згуртовану громаду та вибудувати стратегію її розвитку, мати активного, працьовитого її лідера, бажання зробити щось добре та корисне.

Яскравим прикладом роботи умілого, а подекуди і навпаки – недолугого підходу до вирішення даного питання є впровадження Проекту Європейської Комісії та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Він реалізується в області упродовж останніх трьох років у сорока громадах області. У рамках його впровадження відремонтовані школи, сільські амбулаторії, закуплено нове медичне обладнання, побудовано водогони, встановлено нічне освітлення вулиць, нове енергозберігаюче обладнання в котельнях тощо.

Але головне, що показав Проект – це навіть не конкретні матеріальні ресурси, залучені в розвиток громад, хоча для слова скажу: Проектом на дані справи виділено майже 2 мільйона гривень. Основне, що ми побачили, – там, де працює справжній господар, де він зумів організувати громаду, де кожна людина згуртована навколо однієї мети, там вирішуються всі питання, а головне – люди, спостерігаючи, що їх робота дає конкретні результати, набувши колосального досвіду, відчувши смак перемоги, гуртуються навколо тієї чи іншої проблеми, а для її вирішення не лінуються стукати в усі двері, чиї б вони не були.

Візьмемо для прикладу Черняхівський район. Є в ньому село Високе, громада якого брала участь у Проекті. Завдяки роботі сільського голови Миколи Миколайовича Бардука, який проявив себе не лише як мудрий лідер Громада мало того, що успішно завершила перший мікропроект з ремонту фельдшерсько-акушерського пункту, зуміла виграти, у рамках Проекту, другий грант на освітлення вулиць. Але на цьому не зупинилися. Їм ще й безкоштовно машину швидкої допомоги вдалося отримати.

Не дивно, що під час виборів сільського голови у селі Високому жодного конкурента у Миколи Миколайовича не було.

Ось вам, шановні, і приклад довіри, ось вам і результати конкретних справ! Село має власну лікарню, дитсадок, школу, пожежну частину, повністю газифіковане, освітлене, згуртоване та об’єднане навколо лідера!

Є і протилежний приклад в тому самому Черняхівському районі. Село Андріївка, громада якого також брала участь у Проекті, також мала намір відремонтувати фельдшерсько-акушерський пункт. І хоч на це діло з боку ПРООН було виділено майже 70 тисяч гривень, але справу до пуття за три роки так і не довели, наміри так і залишились намірами. Чим займався там сільський голова, що розказував людям, які очі позичав у сірка під час виборів – невідомо, але тепер він в аутсайдерах. Очевидно, цілком справедливо.

Пам’ятайте, що ви не лише обрані людьми. Ви ними найняті, і ваше завдання – служити на їх благо. Тому проявляйте ініціативу, запрошуйте колег до себе, обмінюйтеся досвідом, відпрацьовуйте плани на майбутнє, формуєте спільне бачення подальшого розвитку, об’єднуйте свої громади, будьте їх лідерами.

Доцільно було б запровадити відзначення особливих фестивалів, свят на зразок «Свята деруна» у місті Коростені. До речі, в ході проведення таких заходів можна і потрібно проводити різноманітні нестандартні, суспільно-корисні акції, приміром, аукціон дитячих робіт, ремісницьких виробів, розпродаж «сільських негараздів» тощо. Для того, хто думає, які такі «негаразди» тут голова пропонує продавати, скажу: це розвалений паркан у школі, не відремонтована автобусна зупинка, дах, що протікає в амбулаторії, та інше. Я просто переконаний: під час проведення святкувань до своєї батьківщини повертатимуться її вихідці, у тому числі ті, які досягли значних успіхів у бізнесі і які не зможуть залишитись осторонь сільських проблем. Хтось обов’язково захоче залишити свій слід в розвитку села або селища, знову відчути себе з ним єдиним цілим та причетним до поширення слави тієї чи іншої землі. Перечитайте свою історію, знайдіть те цікаве, що відбувалось на теренах вашої території, побудуйте на цій основі стратегію розвитку.

Галузь освіти.

У кожному селі, де є сільська рада, є і школа, у якій вчаться наші діти. А чи цікавиться сільська рада конкретно навчанням дітей, проблемами школи, і чи надає практичну допомогу у їх вирішенні?

Звісно, є і позитивні приклади роботи голів сільських рад.

ДОВІДКОВО: У селищі Нова Борова Володарсько-Волинського району (селищний голова – Рудюк Григорій Лаврентійович) в останні роки створено на базі дошкільного навчального закладу Центр розвитку дитини, який відвідує майже 150 дітей (єдиний серед селищ та сіл області). Крім того, тут також відкрито позашкільний навчальний заклад.

У Ємільчинському районі протягом другого півріччя поточного року відкрито 17 сільських садків, що складає більше половини з усіх відкритих в області у 2010 році дошкільних навчальних закладів (32 заклади).


Проблемою залишається нецільове використання приміщень 43 дошкільних навчальних закладів. 11 з них використовуються під житло, 20 – під адмінприміщення, 7 – під культові споруди, 5 – під магазини. Всі ці приміщення мають бути повернуті до комунальної власності з подальшим відновленням роботи дитячих садків.

У зв’язку з негативними демографічними тенденціями в області за останні 10 років ліквідовано 105 шкіл (за останні 50 років їх кількість зменшилася майже вдвічі – з 1549 шкіл у 1961 р. до 833 закладів цьогоріч).

От вам проблеми галузі освіти на селі, які потрібно вирішувати. І тут є що робити кожній сільській громаді.

Культура.

Однією з найгостріших проблем галузі залишається стан матеріально-технічної бази сільських закладів культури, який зовсім не задовольняє культурні та духовні потреби сільського населення.

472 потребують невідкладного капітального ремонту, з них 454 – сільські; 15 – аварійних, з них 14 – у селі.

Найбільшою гострою проблемою у галузі є фінансування. Проте радує, що деякі сільські ради не байдужі до питань культури, тут усіляко намагаються самотужки вирішувати питання ремонту сільських клубів та будинків культури.

ДОВІДКОВО:

В Андрушівському районі:

- Гальчинською сільською радою (голова Пасічник Леонід Іванович) упродовж 2010 року відремонтовано приміщення будинку культури на суму 120 тис. грн. (зроблено електричне опалення, замінено вікна на склопакети та здійснено поточний ремонт).

- Бровківською сільською радою (голова Мельник Наталія Іванівна) здійснено капітальний ремонт приміщення будинку культури, придбано сценічні костюми, звукопіпідсилюючу апаратуру на загальну суму 150 тис. грн.

- Нехворощанською сільською радою (голова Гетьман Василь Миколайович) зроблено капітальний ремонт приміщення клубу, придбано звукопідсилювальну апаратуру, сценічні костюми, театральні стільці.

- Разом з тим, у занедбаному стані знаходяться заклад культури у с. Яроповичі (голова Поліняка Микола Дмитрович), приміщення будинку культури потребує негайного капітального ремонту, за останні 5 років у бібліотеку села, населення якого складає 985 жителів, не придбано жодного примірника літератури, не передплачено жодного періодичного видання.


У Любарському районі:

- Мотовилівською сільською радою (сільський голова Шастун Іван Васильович) здійснено капітальний ремонт будинку культури (газифікація - 97,6 тис. грн., ремонт приміщення – 5 тис. грн., закуплено апаратуру на суму 15,3 тис. грн.).

- Коростківською сільською радою (сільський голова Осіпчук Галина Михайлівна) у будинку культури проведено монтаж газового апалення, встановлено пластикові вікна, закуплено стільці, придбано музичну апаратуру, одяг сцени на загальну суму 55 тис. грн. Для бібліотеки здійснено передплату періодичних видань.

- Великоволицькою сільською радою (сільський голова Голюк Микола Андрійович), упродовж року зроблено ремонт приміщення будинку культури (проведено монтаж газового опалення, придбано конвектори у кімнати для гурткової роботи. Закуплено музичні інструменти для духового оркестру, придбано інвентар, відремонтовано бібліотеку, проведено передплату періодичних видань на 30 тис. грн.

- Поряд із цим слід сказати про Меленецьку сільську раду (голова Ткаченко Олександр Григорович). На її балансі є 3 установи культури (БК, та 2 бібліотеки). Крім коштів районного бюджету, які направлені на захисні статті видатків з бюджету сільської ради, на жоден заклад культури не виділено ні копійки.

- Бичівська сільська рада (голова Чус Олександр Васильович) на балансі 3 установи культури. Лише в цьому році використано 3 тис. грн. які були виділені з районного бюджету ще торік. Матеріальний стан закладу культури с. Бичева найгірший у районі. Упродовж кількох років не фінансується посада завідуючого клубом с. Рогізно.


У Малинському районі:

Відремонтовано:

- приміщення клубу с. Забраньки Луківської сільської ради (сільський голова Венглівський Іван Андрійович ) на суму 61 тис. грн.

- приміщенні клубу с. Ворсівка (сільський голова Підручний Петро Михайлович) виконано ремонт на суму 16 тис. грн. (проведено заміну пічного опалення на котли та заміну вікон, пофарбовано підлогу і двері). Торік проведено автономне газове опалення бібліотеки с. Ворсівка на суму 5 тис. грн.

На жаль, не проведено ремонтів у закладах культури Горинської (колишній голова Горуля Станіслав Петрович) та Йосипівської (колишній голова Тетерук Ганна Андріївна) сільських рад. Новообраним головам слід подумати про це.


У Володарсько-Волинському районі:

На території Краївщинської сільської ради, яку очолює сільський голова Сергієнко Сергій Петрович, працює клубний заклад та бібліотечна установа.

30 жовтня 2009 року після капітального ремонту (на суму майже 500 тис. грн.) був відкритий клубний заклад.

На посаді зав. клубом з 11 жовтня 2010 року працює Котович Ірина Петрівна. З 1 вересня цього року бібліотечну установу очолює Желізко Ольга Костянтинівна.

В шести аматорських колективах беруть участь 45 чоловік. Цікаво і змістовно проходять масові заходи до професійних та календарних свят.

Після виборів 31 жовтня 2010 року на посаду сільського голови втретє обраний Сергієнко Сергій Петрович.

На території Ягодинської сільської ради працюють три клубні заклади і відповідно три бібліотечні установи (села Ягодинка, Старий Бобрик, Турчинка).

У поточному році працівниками клубних закладів та бібліотечних установ було проведено поточні ремонти. В сільському клубі с. Ягодинка зроблено ремонт покрівлі (заміна декілька шиферин), посклили вікна, придбали одяг сцени. У сільському клубі с. Турчинка навіть поклеїли шпалери. На ремонт витрачено майже 8 тис. грн.

Учасники аматорських колективів клубних закладів Ягодинської сільської ради беруть активну участь в усіх масових заходах, а також в оглядах-конкурсах, які проходять на районній сцені.

Втретє на посаду сільського голови обрано Шемета Станіслава Фелінардовича.


Отак по-різному ставляться до розвитку культури на селі сільські голови. А це наше духовне багатство, яке згуртовує людей та робить їх добрішими.

Невдовзі прийдуть новорічні свята. Либонь, найбільшим подарунком і сюрпризом для дітей стали б прикрашені новорічні ялинки. Варто, аби вони були запалені найпочеснішими представниками громад, щоб на відкритті зібрались і батьки, і матері, і діти, і трудівники, й особливо молодь, та й навіть поводили хороводи, як колись, «у старі добрі часи». Щоб молодь хотіла залишитись на своїй малій батьківщині. Адже повернення молоді до села залежить не лише від можливості працевлаштування, а й дозвілля. Молодий спеціаліст та його родина потребують допомоги у наданні житла, хай і не нового, у проведенні ремонтних робіт, забезпеченні паливом на зиму. Такі приклади сприяння сільській молоді стануть свідченням щоденної турботи сільського голови.

ДОВІДКОВО: Приміром, сільський голова села Привороття Брусилівського району Віктор Вікторович Шкуратівський, член партії Регіонів, який не тільки створив, але тривалий час підтримує сільський молодіжний центр. Центр об’єднав усіх дітей, всю молодь, для кожного з них є заняття та дозвілля до душі. Тому і молодь залишається в рідному селі, аби тут жити і працювати.

Прикладом для унаслідування з розбудови спортивної інфраструктури населеного пункту можна назвати Головинського селищного голову Черняхівського району Заворотнюк Людмилу Іванівну. У селищі для потреб мешканців функціонують і утримуються в належному стані два футбольні поля та ряд спортивних майданчиків, з яких два із синтетичним покриттям і трибунами для глядачів були збудовані протягом останнього часу. Спортсмени селища є постійними учасниками районних та обласних змагань з ігрових видів спорту.


Охорона здоров’я.

Ми маємо корінним чином переглянути, переоцінити деякі усталені, узвичаєні понятійні терміни у справі охорони здоров’я. Поки що у нас все зводиться до лікування наслідків, й аж ніяк не першопричин. Охороною здоров’я у буквальному розумінні слова у нас не займаються або займаються дуже кволо. Це не лише диспансеризація населення, профілактика та раннє виявлення захворювань, створення інституту сімейних лікарів. Це, передовсім, чиста вода, здорове харчування, гарні умови праці та належний відпочинок. Давайте, врешті, разом з вами попрацюємо і над відродженням престижу здорового способу життя серед мешканців нашої області!

Згадаймо ті часи, коли у кожній сільській, селищній та міських школах навчальний процес починався з ранкової гімнастики, а під час уроків проводилися фізкультхвилини. Потрібно все це відродити. Ініціаторами маєте виступити ви, бо саме вам виборці довірили свою долю.

Слід сьогодні значно нам попрацювати і над відродженням та створенням умов для занять фізичною культурою і спортом.

У кожному селі має бути спортивний майданчик з обладнанням, футбольне поле, сільський стадіон – і вони повинні бути діючими, а не позаростати травою, стати місцевим смітником або місцем для випасу худоби.

Особистий Ваш приклад, створення належних умов для своїх мешканців, а в першу чергу для дітей, – це і буде нашим величезним внеском у відродження моди на здоровий спосіб життя, формування здорової, фізично загартованої української нації, на що нас і націлює Президент нашої держави Віктор Федорович Янукович.


ДОВІДКОВО: Позитивні тенденції:

Незважаючи на дефіцит бюджетного фінансування, окремі сільські голови успішно здійснювали реформування галузі охорони здоров’я, працювали над поліпшенням матеріально-технічної бази закладів охорони ( в Андрушівському районі сільські голови с. Бровки Перші – Мельник Наталія Іванівна, с. Стара Котельня – Бондарчук Василь Миколайович, у Житомирському районі с. Лука – Кузьменко Євгеній Григорович, с. Василівка – Андросович Петро Васильович, у Баранівському районі с. Вірля – Михалюк Лариса Антонівну, с. Берестівка – Больчак Анатолій Антонович, с. Дубрівка – Козеренко Віктор Петрович, у Володарсько-Волинському районі с. Сколобів – Опанасюк Павло Петрович, с. Давидівка – Котюк Галина Олександрівна, с. Радичи – Яремчук Тамара Олександрівна, с. Топорище – Зубрицька Ліна Григорівна, с. Краївщина –Сергієнко Сергій Петрович; у Новоград-Волинському району с. Чижівка – Ратошнюк Аркадій Вікторович, с. Наталівка – Храбан Раїса Василівна, у Чуднівському районі с. Вільшанка – Добринюк Володимир Якович, с. Бабушки – Фурманчук Катерина Юріївна, у Радомишльському районі с. Кочерів – Слюсаренко Катерина Іванівна та інші.

Надзвичайно важливим у роботі сільського медика є наявність транспорту. Прикладом вирішення цього питання є сільські голови сіл Мовчанівка, Вербівка, Роставиця Ружинського району, котрі придбали скутери для завідуючих ФАПами. У цьому ж районі для сімейного лікаря с. Чорнорудка (Жовтневська с/р) виділено 5-кімнатну квартиру.

З 1 січня 2011 року фінансування закладів первинної медико-санітарної допомоги буде здійснюватися з районного бюджету, але сільські голови не повинні залишати без уваги заклади охорони здоров’я, медичних працівників, допомагати у завезенні палива, організації проведення флюорографічного обстеження населення, виявленні неблагополучних сімей тощо.

Негативні тенденції та проблемні питання:

- 16 ФАПів без медпрацівника (серед них 5 – у Радомишльському районі, 4 – у Народицькому), на 21 працюють сумісники. Лишаються не укомплектовані лікарями 35 амбулаторій, з них 8 – в Олевському районі, 4 – в Андрушівському, по 3 – у Ємільчинському, Володарсько-Волинському, Малинському районах;

- Понад 60 відсотків закладів первинної медико-санітарної допомоги не укомплектовані згідно табеля оснащення, 73 ФАПи не мають телефонного зв’язку, майже 400 ФАПів не мають велосипедів, 65 лікарських амбулаторій – без санітарних автомобілів;

- Упродовж останніх років сільська медицина недофінансовувалася щорічно майже на 3 млн. грн.


Співпраця з міськими та районними центрами зайнятості.

У попередні роки обласною службою зайнятості спільно з виконкомами сільських та селищних рад було запроваджено суцільну паспортизацію населених пунктів області. На кожну сільську раду складено паспорт, у якому докладно охарактеризовано всі особливості місцевих трудових ресурсів, місцеві підприємства та підприємців.

Проведена робота дає можливість чітко зорієнтуватися, скільки у тому чи іншому населеному пункті у найближчі роки з ринку праці може піти пенсіонерів, скільки прийде випускників навчальних закладів, звільнених зі строкової військової служби, скільки «заробітчан» можуть повернутися у разі відкриття у населених пунктах нових виробництв тощо.

Існуюча інформація допомагає конкретно сформувати локальні програми зайнятості з урахуванням особливостей та можливостей кожного села.

Ці програми працюють на упередження безробіття, особливо серед соціально вразливих верств населення.

З урахування зазначеного, вважаю, що роботу з даного питання слід продовжувати та удосконалювати.

Заборгованість із виплати заробітної плати.

Будь-який соціальний і економічний розвиток території можливий лише за умови стабільного і заможного життя його громадян і, насамперед, працюючого населення.

Проте вже надто тривалий термін ми вирішуємо проблему погашення боргів із виплати заробітної плати.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати належить забезпечення реалізації державних гарантій у сфері праці, в тому числі на право своєчасного одержання винагороди за працю.

З цих питань проведено значну кількість нарад, засідань колегій, комісій, забезпечується постійна роз’яснювальна робота у районах і містах області. Усіх голів райдержадміністрацій та міських голів попереджено про їх персональну відповідальність за стан погашення заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах усіх форм власності.

Враховуючи важливість і гостроту цієї проблеми, сільські та селищні голову не повинні стояти осторонь у її вирішенні.

Щонайперше, слід звернути увагу на підприємства, які перебувають у комунальній власності органів місцевого самоврядування, зокрема сільських та селищних рад.

Якщо ми не можемо навести лад на власних підприємствах, то який приклад ми демонструємо власникам і керівникам підприємств інших форм господарювання? Проте сьогодні ми маємо приклади ігнорування керівниками підприємств та їх власниками доручень уряду та керівництва області з вирішення зазначеної проблеми.

Так, замість поступового зменшення та ліквідації боргів із виплати заробітної плати у поточному році допустили її виникнення на комунальному підприємстві «Миропільське» Романівського району, збільшення їх сум на комунальному підприємстві житлово-комунального господарства Любарської селищної ради, Новоборівському житлово-комунальному підприємстві.

Неврегульованість тарифів на житлово-комунальні послуги, борги населення, підприємств і навіть державних установ за надані послуги не знімають вини за такий стан справ із власників зазначених підприємств, якими є відповідні міські і селищні ради.

Однією з причиною існування боргів із виплати заробітної плати на комунальних підприємствах є неефективне управління з боку їх керівництва та власників.

Неприпустимими є факти, коли основними боржниками комунальних підприємств є їх власники – селищні ради та територіальні громади. Такі негативні приклади ми маємо на комунальному підприємстві житлово-комунального господарства Любарської селищної ради, Новоборівському житлово-комунальному підприємстві, комунальному підприємстві «Благоустрій» територіальної громади селища Попільня.

Хочу навести класичний приклад безладу на комунальному підприємстві. На виробничому підприємстві житлово-комунального господарства Олевської міської ради з 2007 року припинено діяльність, з того ж часу триває проблема погашення боргів колишнім працівникам підприємства, сума яких наразі становить 170 тис. грн., майже вдвічі більшою є сума боргу по внесках до Пенсійного фонду. Рішення колегії облдержадміністрації, відповідної обласної комісії ігноруються як головою Олевської райдержадміністрації, так і головою Олевської міської ради. Майно підприємства власником вилучено та передано в оренду приватній структурі. Архів підприємства, у тому числі трудовий, знаходиться вдома у головного бухгалтера, що ставить під загрозу його зберігання і призначення пенсії працівникам підприємства.

До кінця року залишилось небагато часу, але навіть у цей короткий його проміжок необхідно максимально приділити увагу і зусилля вирішенню проблеми погашення боргів із виплати заробітної плати. Саме від наших з вами спільних зусиль і небайдужості залежить довіра до влади.

Рівень заробітної плати.

Користуючись нагодою, слід зазначити ще одну соціальну проблему для області – низький рівень заробітної плати наших працівників. Середня заробітна плата працівників області за жовтень поточного року становила 1856 гривень. і зросла з початку року на чверть. Однак за цим показником ми займаємо 21 рейтингове місце в державі.

Найнижчою в області є заробітна плата у Романівському, Баранівському, Андрушівському, Червоноармійському, Народицькому, Любарському, Чуднівському, Олевському, Коростишівському, Овруцькому, Лугинському районах.

Керівникам місцевих органів самоврядування необхідно забезпечити підвищення рівня оплати праці відповідно до встановлених державних гарантій на підприємствах, адже факти порушення зазначеної норми чинного законодавства встановлюються на кожному третьому із перевірених підприємств.

Проблему низького рівня заробітної плати і надходження коштів до місцевих бюджетів поглиблює нелегальна виплата заробітної плати і запровадження режимів неповної зайнятості. У цьому напрямі нам також є над чим працювати.

З метою покращення соціального захисту населення необхідно:

1. Активізувати роботу міні-центрів при сільських та селищних радах з метою посилення адресності надання соціально-побутової та матеріальної допомоги пенсіонерам, інвалідам, одиноким непрацездатним громадянам.

2. Оскільки розміри грошової компенсації батькам потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні навчальні заклади, передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затверджуються органами місцевого самоврядування, необхідно забезпечити до 25 грудня поточного року подання розрахункових документів до управлінь праці та соціального захисту населення.


ДОВІДКОВО: Бюджет.

Якщо говорити в цілому про проблеми життєзабезпечення жителів сіл області, то вони назріли не за один день. Рано чи пізно все виходить з ладу, а щоб побудувати нове, грошей у місцевому бюджеті не вистачає.

Проте у нас є резерви наповнення бюджетів, які використані не повною мірою. Основні з них:

- підвищення середньої заробітної плати по області. За січень-жовтень номінальний розмір її по області склав 1743 грн., що на 448 грн. або 26% нижчою, ніж в середньому у державі. Область серед регіонів України знаходиться на 6-му місці знизу;

- залучення до оподаткування 597-ми відокремлених підрозділів суб’єктів господарської діяльності (філій, представництв, відділень тощо), які знаходяться на території області, а податок сплачують за межами області;

- ліквідація заборгованості із виплати заробітної плати. На 1 листопада сума невиплаченої заробітної плати становила 30 мільйонів гривень. Орієнтовні втрати місцевих бюджетів від наявності такої заборгованості становлять 5 мільйонів;

- вжиття заходів щодо виявлення та усунення фактів, пов’язаних із використанням господарюючими суб’єктами не облікованої найманої праці;

- вжиття заходів щодо легалізації доходів громадян, отримуваних без здійснення відрахувань до бюджету;

- збільшення кількості робочих місць в області та зменшення рівня безробіття;

- зменшення недоїмки до місцевого бюджету. На 1 листопада її сума в області склала 22 мільйони гривень і зросла з початку року на 3,5 мільйона гривень;

- перегляд ставок єдиного податку для фізичних осіб. За максимально можливого розміру 200 гривень у деяких районах ця ставка становить від 110 до 150 гривень на місяць;

- потребують перегляду окремими органами самоврядування ставки ринкового збору. За максимально можливої ставки 2 гривні 55 копійок фактично у містах Бердичеві, Коростені та 11-ти районах ставки нижчі;

- проведення обґрунтованої грошової оцінки земель та її поновлення, проведення інвентаризації земельних ділянок, наданих у користування та оренду, а також передача в оренду земель на більш вигідних умовах.


Вважаю, усім зрозуміло, про що я сьогодні говорив. Тому закликаю керівників новообраних місцевих рад до плідної співпраці, до створення системи особистої та колективної відповідальності, до небайдужості щодо проблем кожної сім’ї та усієї громади.

Насамкінець хочу процитувати як застереження уривок з вірша відомого українського поета та композитора, нашого земляка Івана Сльоти:


Людина стала черствою і злою,
Нажитися вдосталь – ось її мета.
Лишень грошей в суспільстві, наче гною,
В той час, як гною в грунті не хвата.


Чого ж так криво скачуть мої строфи?
Хоч ніби й трясця руку не трясе.
Земля дрижить під страхом катастрофи,
Яку людська жадоба їй несе.


Аби цього не сталося – працюйте заради своїх громад, які виявили вам високе довір’я, проявляйте ініціативу! Ваше завдання – служити на благо людей, бути чуйними й уважними до їх потреб і запитів.

Ще раз дозвольте привітати вас з вашим святом і побажати успіхів у праці на благо процвітання своїх громад!