Погляд з Оленою Галагузою: Дід з нарцисами і курс долара

15.04 23:18    

У вербну неділю не надто піднесений настрій. У Михайлівському соборі вранці просять молитися за Віктора та Володимира, щоб стали на шлях істинний. Згадуємо усіх, хто поліг за Україну: це і козаки, і стрільці, і Небесна сотня. Витримавши тисняву біля входу, нарешті з’являється священик, який кропить всіх і вся. За мить підходить знайомий і промовляє “Не я б’ю, верба б’є”, розмахуючи гілочками над моєю головою.

Натовп не розчиняється, а перетворюється у мурашник. Люди бігають довкола, змінюють один одного. Мушу вийти на проїжджу частину, щоб звільнитися з лабет. Цього разу ранкова кава якась особлива. Коли підходить керівник ансамблю “Сонечка”, який також любить забігати у цю крапку, згадую, що не взяла із собою мобільний. Згадую і радію насправді. А треба ще хлібину взяти, тому вирішила піти крізь базар.

По дорозі очі зупинились на літньому чоловікові. Дідок у потертому плащі продавав нарциси, певно, зі свого городу. Я люблю квіти і маю для них особливі вазочки вдома із тяжкого розцяцькованого шкла. Спочатку ввагалася, чи брати саме ці. Стало щиро жаль квітникаря, що схилився над відерцем.

“Скільки квіти?”
“45 копійок за один нарцис”.

Я взяла сім і одразу уявила, як вони хизуватимуться на комоді біля дзеркала у моїй кімнаті. Вирушила далі і подумала про стрибки доларового курсу, які поки не стосуються цього шанобливого чоловіка. Він, припускаю, довго опиратиметься фінансовим реаліям. Доки надумається підняти ціну на нарциси, вони вже відцвітуть. Тоді підуть городні тюльпани, а влітку – зірковий час для домашньої флори. Потім подумала про програмістів, які переважно отримують зарплати в доларах. Але ж населення отримує всі соціальні виплати у національній валюті. Зростання виплат будуть мізерними та не відчутними на тлі інфляції.

І тоді знову може бути масове невдоволення, яке ще й розбурхують ззовні.

Сподіваюся, у Києві міністри та інші можновладці, які їздять у громадському транспорті, розуміють, хто давно виживає.

І мова не лише про вуличних торгівців. Не хочеться спостерігати масове зубожіння українців, які й так натерпілися за 23 роки.

Хотілося б побачити діда у новенькому костюмчику десь в районі Михайлівської з філіжанкою кави і нарцисами в руках. А квіти – не для покупців, а для його дружини.