Газета «Місто» зробила невелике опитування до річниці Єврореволюції.
Любов Цимбалюк, в.о. міського голови: Це нормально, коли люди бажають кращого. Але реальне життя завжди відстає від наших сподівань. Не все вдається так, як все хотілося б, насамперед – через велику біду – війну на Сході України. Найтяжче усвідомлювати втрату наших захисників. Вірю, що настане мир, і ми досягнемо усього, чого хотів Майдан й потребує наше суспільство – збудуємо вільну і заможну європейську державу.
Борис Розенблат, кандидат у народні депутати України: Я вважаю, що революція відбулася. Люди вийшли з бажанням щось змінити і вони досягли своєї мети. Поки що вона не виправдала всіх надій. Тому що влада не так швидко змінюється. Ми змінили лише її верхівку. Сьогодні завдання нової полягає у тому, щоби до кінця довести позитивні переміни в країні – виконати намічені реформи, які забезпечать покращання життя українського народу. Ми наразі на шляху до цієї мети.
Артем Малиновський, член міськвиконкому: Для того, щоб відчути якість зміни, потрібно їх починати з простих речей. Аби люди, вийшовши на вулиці, змогли побачити відремонтовані дороги, нові дитячі майданчики, могли мати доступну медицину й освіту та інше. Для того, щоб щось змінити – потрібно міняти закони. Поки цей процес не розпочнеться, на рівні міста дуже тяжко щось змінити.
Олена Галагуза, журналіст: “Саня, де ти?” – питаю по телефону у лідера Студмайдану Сашка Шевчука, з яким ми потоваришували саме під час цих подій. “Я біжу, я тікаю!” – “Куди? Що сталося?” – “Потім поговоримо! За мною женуться”. Дяка Богові, Сашко дременув від якогось дебелого чоловіка, який переслідував його у центрі міста. Надмірний прояв “уваги” до студента був однозначно пов’язаний з тим, що під проводом Шевчука після 30 листопада у Житомирі вийшло понад 5 тисяч студентів на знак протесту проти побиття їхніх одноліток у Києві. Як журналіст я писала і повідомляла, де могла, правду про події на житомирському євромайдані. Таких епізодів, як у Сашка, було дуже багато. Деякі активісти у Житомирі були травмовані. З багатьма учасниками майдану ми потоваришували і досі спілкуємося, підтримуємо один одного. Це і є головним надбанням, коли люди об’єднуються не довкола політики, а конкретних цінностей.
Юрій Жуковський, активіст: Майдан довів, що єдиним джерелом влади в державі є народ. З’явилось розуміння, що за 23 роки з народи зробили малодосвідчену масу, яку можна кормити популізмом. Майдан показав можливості самоорганізації та спільної дії, але і показав, що діяти готові одиниці всі інші звичайні споживачі пропаганди та аморфні спостерігачі. Змін не відбулось. Всі зміни ще попереду. Основні зміни - це реформи і зміна старих популістів. Це буде остання спроба, далі прірва.
Костянтин Суський, голова асоціації громадських об’єднань «Нова сила»:Є велика перемога Майдану в тому, що ми все ж змінили ставлення українців до своєї держави – на небувалу досі висоту піднесено патріотизм. Події на Сході України переконують, що українці готові захищати свою Батьківщину та її незалежність зі зброєю в руках. Тобто маємо якісно нові позитивні зміни у свідомості людей. Водночас залишилися старі проблеми щодо виконання чиновниками своїх обов’язків. Тому перемога Майдану є неповною. Вважаю, що революція незакінчена, і справа ще не доведена до бажаного кінця.
